Вшанування святих мучеників Гурія, Самона та Авіва і початок Різдвяного посту

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Нові правила спрямовані на підвищення прозорості та уніфікацію вступу. Запровадження електронних кабінетів спрощує процес подання заявок, тоді як порогові бали гарантують базовий рівень підготовки вступників.

Заклади вищої освіти отримують більше гнучкості, встановлюючи власні терміни для подання заявок на контрактне навчання. Це дозволить студентам, які не встигли подати заяви в основний період, мати додаткові шанси на вступ.

Реформа у сфері освіти — це не лише інструмент для підвищення якості підготовки магістрів, але й можливість адаптувати систему освіти до сучасних викликів, — зазначили в МОН.

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.