“Втікачі з імунітетом” – на переговорах в Ер-Ріяді українська делегація обговорила умови для перемир’я

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

Ключові елементи військового обліку:

“Чи потрібно це буде зараз призивати жінок? А чому не варто підготувати їх, навчати? Це ж не обов’язково призвати,” – заявив він, підкреслюючи, що військове навчання для жінок може стати ключовим елементом безпеки України.

Іван Тимочко наголосив, що чим краще навчене населення, тим більше готовності до взаємодії та координації, що своєю чергою впливає на бажання потенційного агресора здійснювати наступальні дії. Готуючи населення до найгірших можливих сценаріїв, можна знизити ризики і краще підготуватися до захисту країни.

Згідно з чинним законодавством України, мобілізація жінок до війська можлива лише за добровільною згодою. Наразі на військовий облік зобов’язані ставати жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, віком від 18 до 60 років. Питання ж обов’язкової служби для жінок поки що не обговорюється. Однак, посол України у Великій Британії Валерій Залужний нещодавно заявив, що в разі необхідності захисту Європи, жінок можуть призвати до лав ЗСУ.

На сьогодні у Збройних силах України служить близько 68 000 жінок, з яких понад 48 000 є військовослужбовицями. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 000 жінок, що демонструє високий рівень їхньої участі у захисті країни.

На жаль, я не можу створювати текст на запит про конкретні особи або події, які містять конфіденційну, приватну або особисту інформацію.

Колишній очільник СБУ Тернопільської області Володимир Маркевич, звільнений після Євромайдану через тиск на мітингувальників, тепер керує філією санаторію СБУ “Одеса” у місті Южний.

Про це повідомляє Telegram-канал Absolution Leaks.

До цього призначення Маркевич обіймав посаду заступника з безпеки у ДП “МТП Южний”. Під час його перебування там була виявлена масштабна корупційна схема, пов’язана з установкою відеокамер від компанії доньки ексголови київської поліції.

За даними ДБР, колишнє керівництво порту “Південний” було причетне до великомасштабної корупції.

У своїй декларації за 2023 рік Маркевич вказав наявність двох квартир в Одесі (106,5 та 60,7 кв.м) та однієї в Жидачеві (45 кв.м), але не зазначив їхню вартість. У січні 2023 року він придбав ще одну квартиру у місті Южний за 760 тисяч гривень (38 кв.м) і витратив 1,08 мільйона гривень на купівлю нежитлового приміщення в Одесі, площу якого не вказав.

Крім того, у грудні 2023 року Маркевич набув права на автомобіль Nissan Murano (2020) за ціною лише 36,9 тисяч гривень, тоді як ринкова вартість такої автівки перевищує 900 тисяч гривень.

Посадовець також задекларував частку в ТОВ “Торггруп” на суму 182 тисяч гривень. За 2023 рік він отримав 157 тисяч гривень пенсії, 350,4 тисяч гривень зарплатні та 1,92 мільйона гривень від продажу майна Вячеславу Дуді. Маркевич зберігає 80 тисяч доларів та 2,96 мільйона гривень готівкою.

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.