Субота, 26 Вересня, 2026

Втрата довіри росіян до економіки: переходять на вживані товари та виводять кошти з банків

Важливі новини

Суспільне пояснило ситуацію навколо співпраці Valeriya Force з російським продюсером

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.

Лікар розповіла, коли бажання з’їсти солодке — привід звернутися до медиків

Тяга до солодкого — це не завжди просто слабкість до десертів. За словами лікаря-дієтолога, постійне бажання з’їсти щось солодке часто сигналізує про приховані проблеми зі здоров’ям — від стресу до серйозних метаболічних порушень. Одна з головних причин — психоемоційне навантаження. У стані стресу людина підсвідомо шукає спосіб отримати швидке задоволення, і цукор у цьому випадку […]

Мільярдні контракти на ремонт проспектів у Києві зосередилися в одних руках

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» уклала два великі договори на проведення капітального ремонту одразу двох ключових транспортних артерій столиці — проспектів Свободи та Валерія Лобановського. Загальна сума підрядів сягнула 1,24 мільярда гривень, що робить ці угоди одними з найбільших у дорожній сфері Києва за останній час.

Обидва контракти були укладені з одним виконавцем — приватним підприємством «Київшляхбуд». Компанія вже багато років поспіль залишається одним із головних підрядників у сфері дорожнього будівництва та ремонту в столиці, регулярно отримуючи замовлення на масштабні інфраструктурні проєкти. Така концентрація підрядів у межах однієї структури традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері публічних закупівель.

Договори були підписані 22 та 24 грудня. При цьому жоден інший учасник у тендерах участі не взяв, а сама процедура пройшла без скарг і оскаржень. Таким чином компанія отримала контракти без конкуренції.

Перший договір передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі — на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, завершення заплановане на грудень 2026 року.

Другий контракт стосується проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має виконати капремонт із завершенням робіт до червня 2027 року.

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що ремонти включають оновлення проїжджої частини й тротуарів, модернізацію дощової каналізації та зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури і створення безбар’єрного простору. В адміністрації також нагадують, що проспект Свободи був збудований у 1975 році й капітально не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — з 1964 року й востаннє оновлювався понад два десятиліття тому.

ПП «Київшляхбуд» зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині має київську юридичну адресу. Компанію очолює Олександр Ращупкін, а формальним засновником виступає австрійська фірма. Водночас кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер — чинний депутат Одеської міської ради від фракції «Довіряй справам».

За роки співпраці з «Київавтодором» «Київшляхбуд» отримав майже сотню бюджетних замовлень на понад 6 млрд гривень. Левова частка контрактів — 87 договорів — укладена саме зі столичною комунальною корпорацією. Йдеться про ремонти ключових магістралей і вулиць Києва, а також будівництво нових транспортних сполучень.

«Київшляхбуд» входить до групи «Ростдорстрой», у яку також входить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Разом ці компанії уклали з «Київавтодором» договорів на 8,66 млрд гривень, що еквівалентно понад 200 млн доларів. Таким чином група фактично домінує серед дорожніх підрядників столиці.

Водночас діяльність обох компаній неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. Розслідуються епізоди можливого завищення вартості матеріалів і привласнення бюджетних коштів під час ремонтів і реконструкцій столичної інфраструктури, зокрема Дегтярівського шляхопроводу та кількох міських вулиць. За попередніми оцінками слідства, йдеться про десятки й сотні мільйонів гривень.

Наразі генеральним директором «Київавтодору» є Олександр Федоренко, а сама корпорація підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Політичну відповідальність за діяльність департаменту, згідно з чинною структурою управління, несе міський голова Києва.

Таким чином, під завісу року столичні дорожні мільярди знову дісталися перевіреному підряднику з багаторічною історією співпраці з «Київавтодором», попри відсутність конкуренції та тло кримінальних проваджень, які тривають уже не перший рік.

Російська пропаганда переглядає свою стратегію: від перемоги до катастрофи

В інформаційному просторі Росії спостерігається суттєва зміна риторики щодо...

Скандал з Оленою Погребняк: можливі зловживання та корупційні схеми в ДМС

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Ситуація в економіці Росії продовжує погіршуватися, що проявляється в зниженні споживчих настроїв серед населення. Військові витрати, економічна нестабільність та невизначеність щодо майбутнього змушують росіян забирати свої заощадження з банківських депозитів і обирати вживані товари замість нових. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Згідно з даними розвідки, індекс споживчих настроїв у Росії знизився до 89,5 пункту, що є найнижчим рівнем з травня 2022 року, тобто з моменту початку повномасштабної війни з Україною. Це свідчить про зростаючу невпевненість росіян у власному фінансовому становищі та економіці в цілому.

Кількість людей, які можуть формувати заощадження, зменшилася на 6,5% і становить зараз 47,9%. Про свою нездатність накопичувати гроші заявляє близько 34% опитаних, тоді як лише 26% вважають, що тепер ідеальний час для заощаджень. За оцінками СЗРУ, ці показники є найгіршими за останні два з половиною роки, що відображає зростаючий скептицизм у населення щодо економічної стабільності.

У червні 2026 року росіяни вивели з банків приблизно 0,5 трлн рублів, тоді як нові вклади за той же період становили лише близько 0,2 трлн рублів. Цей відтік коштів стався на фоні зменшення заощаджень, що може свідчити про прагнення людей мати доступ до готівки замість довгострокових депозитів.

Експерти вказують на падіння реальних заощаджень населення в першому кварталі на 32,1%. Якщо така тенденція збережеться, це може обмежити можливості росіян для великих покупок і підвищити попит на дешевші товари, зокрема вживані.

Особливо яскраво ця тенденція виявляється на ринку автомобілів. У першій половині 2026 року витрати на вживані автомобілі зросли на 13%, а співвідношення нових і вживаних автомобілів значно змінилося — на один новий автомобіль тепер припадає майже п’ять уживаних. Водночас частка молодих автомобілів віком до п’яти років знизилася з 30% до 25%, тоді як частка старих машин зросла до 41%.

Такі зміни споживчої поведінки можуть бути наслідком загального зниження фінансового добробуту, яке викликане війною, міжнародними санкціями і зростаннями військових витрат. У 2026 році російський бюджет зазнав дефіциту в 5,73 трлн рублів, що на 1,7 разу більше, ніж у минулому році.

Проблеми з бюджетом можуть призвести до додаткових фінансових ризиків, включно з підвищенням податкового та інфляційного тиску на населення. Також залишається невизначеність навколо можливості нової мобілізації, що викликає побоювання у частини громадян.

На тлі всього цього спостерігається зростання попиту на житло за кордоном, зокрема в Вірменії, де оренда квартир зросла на 30%. Російські олігархи також активніше виводять капітал з країни в криптовалюти та закордонну нерухомість.

Таким чином, поведінка росіян свідчить про загальне зростання економічної невизначеності. Скорочення заощаджень та перехід на дешевші товари можуть вплинути на внутрішній попит, що в свою чергу створює додатковий тиск на економіку, яка вже бореться з проблемами, пов'язаними з військовими витратами.

Останні новини