П’ятниця, 18 Квітня, 2025

Вибори президента України можуть відбутися вже цього літа

Важливі новини

Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

Кабінет міністрів України призначив Філіпа Проніна новим головою Державної служби фінансового моніторингу, змінивши на цій посаді Ігоря Черкаського. Це сталося після того, як уряд звільнив Черкаського та призначив Проніна, який до цього очолював Полтавську обласну військову адміністрацію (ОВА). Інформацію про зміну на посаді в уряді підтвердив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму […]

The post Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.

Голоси Зміни: Петиція за Мобілізацію Правоохоронців та Держслужбовців Набрала 25 Тисяч Голосів лише за 3 Дні

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала свідком вражаючого витоку громадської активності, набравши 25 тисяч голосів усього за 3 дні. Важливо підкреслити, що ініціатор петиції пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після початку повномасштабної війни. Це особливо цікаво в контексті порівняння зі схожою петицією від народного депутата Дубінського, яка набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, та ще й з підтримкою великих телеграм-каналів. Незважаючи на це, петиція вже 4,5 місяці знаходиться на розгляді від Президента. Цей приклад свідчить про те, як сьогоднішня ситуація демонструє зростаючу готовність українців активно залучатися до громадських ініціатив, зокрема шляхом підтримки петицій, що важливі для суспільства. Якщо восени 2023 року українці не проявляли поспішності у підтримці мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, такі петиції здатні набирати голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні країни.

Громадська активність в Україні набирає обертів, як свідчать результати петиції про мобілізацію правоохоронців та державних службовців, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні.Ініціатива з пропозицією надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим зі Збройних Сил України є важливим кроком у підтримці військовослужбовців та їхнього включення у цивільне життя після завершення військової кар'єри.Порівняно зі схожими ініціативами, які потребували значно більшого часу для набору необхідної кількості голосів, ця петиція демонструє зростаючу готовність громадян приймати активну участь у формуванні державної політики та вирішенні актуальних суспільних питань.Важливою тенденцією є збільшення швидкості мобілізації суспільства через використання онлайн-платформ та соціальних мереж для залучення громадян до активної участі в громадських ініціативах.Цей приклад свідчить про зростаючу важливість громадського контролю та участі у формуванні політики, що відображає розвиток громадянського суспільства в Україні.

Україна намагається отримати дозвіл на удари по Росії

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Україна вже давно веде боротьбу з РФ на власній території, але удари по об’єктах у Росії можуть значно розширити спектр її військових дій. Банкова вбачає в цьому стратегічний шанс для створення нових умов на полі бою, а також для сигналізації Кремлю, що війна може набути значно більш масштабного характеру. За словами джерела, в Адміністрації Джо Байдена поки що обговорюють цей варіант, проте остаточне рішення, ймовірно, ухвалять тільки після президентських виборів у США.

За інформацією джерела, під час попередніх розмов із президентом Володимиром Зеленським Байден висловив готовність розглянути можливість надання такого дозволу, однак заявив, що остаточне рішення потребує ретельного аналізу та буде прийняте після виборів. З одного боку, у Вашингтоні розуміють необхідність посилення тиску на Кремль. З іншого боку, атаки на території Росії можуть спричинити ескалацію конфлікту з ризиками для стабільності регіону та вплинути на американські внутрішньополітичні позиції.

На думку українського керівництва, отримання дозволу на такі атаки могло б стати переломним моментом у війні. Окрім психологічного ефекту на російське населення, це може вплинути на військове командування РФ і створити нові виклики для захисту власних стратегічних об’єктів. На Банковій переконані, що саме така загроза здатна змусити Москву серйозніше сприймати переговорні ініціативи України та сприяти збільшенню підтримки України на міжнародній арені.

Президент України Володимир Зеленський дав команді сигнал почати підготовку до загальнонаціональних виборів після досягнення повного припинення вогню. Про це повідомляє The Economist з посиланням на джерела в українському уряді. Якщо ситуація на фронті дозволить, вибори можуть відбутися вже на початку липня 2025 року.

Як розповіли джерела, минулого тижня президент скликав спеціальну нараду, під час якої дав чітке доручення почати організаційну роботу. Першим сигналом про можливе проведення виборів може стати рішення парламенту 5 травня – саме тоді Верховна Рада має визначитися з подальшою долею воєнного стану, чинність якого спливає 8 травня.

У разі його скасування відкриється правова можливість для початку виборчого процесу, адже нині Конституція забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

За законом, виборча кампанія має тривати щонайменше 60 днів, тому найраніший можливий день голосування — початок липня. Водночас деякі джерела вказують, що для повноцінної організації виборів, зокрема оновлення списків виборців, може знадобитися щонайменше три місяці.

Джерела в уряді також натякають на політичну мотивацію – швидкий старт кампанії дасть Зеленському можливість скористатися своїм нинішнім рейтингом і не дати опонентам достатньо часу для підготовки. Один із високопосадовців, на якого посилається The Economist, прямо говорить, що тривала передвиборча боротьба у нинішніх умовах «розірве країну на частини». На його думку, швидкі вибори — це стабільність.

Інформація про можливе припинення вогню з’явилася і в публікації Bloomberg: за їхніми даними, США розглядають сценарій зупинки бойових дій до Великодня, який цьогоріч припадає на 20 квітня.

Цікаво, що на тлі цих обговорень президент Росії Володимир Путін у ніч з 27 на 28 березня запропонував ввести в Україні «тимчасове управління під егідою ООН» для проведення виборів. Ця заява викликала різку реакцію на Заході. У Білому домі наголосили, що лише Конституція України та її громадяни мають право визначати, коли і як відбуватимуться вибори, – відтак, пропозиція Кремля була відкинута.

Наразі немає офіційного оголошення про майбутні вибори, однак політична активність навколо цієї теми зростає. Україна може опинитися на порозі нового політичного етапу вже найближчим літом — якщо, звісно, війна принаймні тимчасово зупиниться.

The post Вибори президента України можуть відбутися вже цього літа first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини