Вибори президента України можуть відбутися вже цього літа

ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання після того, як суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення. Адвокат Назар Кульчицький повідомив, що суддя направив ухвалу в СІЗО після вирішення. Проте, варто зауважити, що під час засідання прокурор, з якихось невідомих причин, не був присутній. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки НАБУ і САП не змогли знайти достатніх доказів щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи рішення суду, наголосив на тому, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суду немає підстав його бачити. Навіть після скасування рішення про варту в 50 мільйонів гривень, Лієва випустили під особисте зобов'язання, однак він не повернувся до в'язниці після закінчення терміну тримання під вартою. Адвокат пояснив, що тепер Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання ув'язнення, а ВАКС 17 квітня не розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу.

З вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків:

• Неоднозначність у вирішенні справи: суддя вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання після зміни запобіжного заходу, проте прокурор не був присутній на засіданні, що може викликати питання стосовно об'єктивності рішення.

• Недостатність доказів: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підтвердження обвинувачень щодо розкрадання майже півтора мільярда гривень.

• Прозорість та незалежність суду: суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що суд не може бачити склад злочину, якщо навіть САП не може його визначити, що свідчить про спробу дотримуватись принципів прозорості та незалежності вирішення правосуддя.

• Відсутність ефективних запобіжних заходів: Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, що може викликати занепокоєння стосовно ефективності впровадження судової системи.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вугледар став яскравим прикладом цієї проблеми. Після захоплення міста російські війська змогли просунутися на північ на 10 км всього за тиждень. Відзначається, що в регіоні переважає відкрита місцевість, де українські оборонні лінії фактично відсутні, що ускладнює формування сильного опору.

Експерт з фінської Black Bird Group Пасі Паройнен вказує на те, що російські війська давно пройшли стару лінію фронту та великі мінні поля, які раніше затримували наступи на Вугледар у 2023 році. Військові ЗСУ зазначають, що нещодавні успіхи РФ стали можливими через “глухий кут” на фронті, коли минулорічні неуспішні атаки поступово ослабили українську армію, в результаті чого їхні війська стали розтягнутими та не здатними утримувати всі свої позиції.

Крім того, Україна послабила свої оборонні позиції на Донбасі, перекинувши досвідчені підрозділи в Курську область Росії. Ця ситуація, за словами Паройнена, створює враження постійної гри в “бий крота”, де нові кризові точки виникають швидше, ніж з ними можна впоратися.

Фахівець французького Фонду стратегічних досліджень Венсан Турре наголошує на тому, що оборона України стає дедалі слабшою, а місцевість – все більш сприятливою для російських наступальних операцій. Він також вказує на покращення російських військових можливостей завдяки використанню керованих бомб.

Ситуація ускладнюється серйозною нестачею особового складу в українських військах, що призводить до значної чисельної переваги російських сил на полі бою.

Паройнен вважає, що нещодавнє швидке просування Росії підтверджує загальне уявлення про українські сили: резерви невеликі, багато якісних підрозділів застрягли в Курській області, а в Росії достатньо сил для використання слабких місць у українських лініях.