Понеділок, 15 Червня, 2026

Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України

Важливі новини

Сни можуть сигналізувати про хвороби ще до появи симптомів

Дослідники виявили, що незвичайні або надто яскраві кошмари можуть...

Розслідування можливих зловживань під час будівництва укриттів у Херсоні

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Вчені винайшли кишкові бактерії, що приборкують тягу до цукру

Уявіть, що замість того, щоб боротися з пристрастю до солодкого, ви просто… змінюєте склад своїх кишкових бактерій. Звучить фантастично? Проте саме це пропонує нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Microbiology, яке може кардинально змінити підхід до контролю цукру в крові та лікування діабету. Вчені з Цзяннаньського університету в Китаї вивчили, як мікроорганізми в кишківнику впливають […]

Служба на фронті як фактор затримки судового процесу у справі про розтрату державних коштів

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Електроенергія в Україні: прогнози зростання цін та вплив на витрати на освітлення

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що для врегулювання війни обидві країни повинні піти на поступки. За його словами, український президент Володимир Зеленський “вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій”, а російський лідер Володимир Путін також має зробити крок назад.

На вашу думку, чому риторика Зеленського так сильно змінилася за останній місяць? Замість заборони на переговори з Путіним – “Ми готові”, замість “Ні слова без України!” – “Нам би теж хотілося взяти участь”, замість “НАТО та точка” – “Дайте хоч якихось гарантій”?

Він не хоче йти на конфлікти з адміністрацією Трампа. На даному етапі очевидно, що Трамп хоче якомога швидше домовитися, все вирішити, оголосити про завершення війни і таким чином сказати, що він молодець, і швидко вирішив проблему, яку створила адміністрація Джозефа Байдена. Він приділяє цьому велику увагу. І якщо в цій ситуації Україна займе якусь позицію, яка буде входити в дисонанс з позицією Трампа, то він просто скаже, що Київ не хоче нічого вирішувати, тож нехай сам зі своїми проблемами розбирається. Цей сценарій, м’яко кажучи, не є сприятливим, тому поки що українська влада підіграє Трампу. Розрахунок, думаю, достатньо простий, – зіткнувшись із реальними переговорами з Путіним, Трамп і його команда зрозуміють, що той недоговороспроможний, і після цього доведеться змінювати політику, можливо, в якомусь більш сприятливому для України ключі. Не факт, що так буде, але цей сценарій виглядає краще, аніж стати відразу недоговороспроможними в свідомості Трампа, і таким чином назавжди закрити можливості для будь-якої допомоги США упродовж чотирьох років.

Я думаю, що на даному етапі для Трампа важливо провести перемовини між Україною та Росією і досягти результату. Трамп, очевидно, переконаний, що він як великий переговорник щойно збере всіх, відразу все вирішить.

Оточення Трампа регулярно говорить про те, що треба якнайшвидше провести вибори в Україні. Днями рупор Трампа Такер Карлсон педалював тему “нелегітимності Зеленського”. Чи означає ця медіа-метушня, що в очах адміністрації Трампа Зеленський нелегітимний, і США мають намір продавлювати проведення виборів, щоб уже тільки їхній переможець підписував необхідні документи з РФ?

Я б наголосив на тому моменті, що Трамп особисто нічого про легітимність Зеленського чи про необхідність виборів не говорив. Про нелегітимність казав Карлсон. Про те, що бажано провести вибори до кінця року, особливо якщо вдасться досягти якихось домовленостей щодо припинення вогню, Кіт Келлог в невеликому інтерв’ю говорив. Тому, поки важко сказати, наскільки ця позиція є офіційною. Оскільки Трамп нещодавно підкреслив, що він планує провести переговори з Україною в особі Зеленського та Росією, то очевидно, що він ніяких проблем в тому, щоб проводити перемовини з українським лідером не бачить. А заява Келлога цілком може бути пасом Росії у відповідь на слова Путіна, що мовляв, якщо ви вважаєте Зеленського нелегітимним, то ми можемо обговорювати питання проведення виборів.

Адміністрація Трампа хоче, щоб вибори відбулися до кінця року. Але ж Зеленський неодноразово говорив, що виборів до кінця війни не буде. Чи означає це, що Зеленський відмовиться проводити вибори, чи є реальним варіант заморозки бойових дій для того, щоб Україна могла провести вибори?

Тут багато “якщо”. Я думаю, що Зеленський буде акцентувати увагу на тому, що для проведення виборів необхідне реальне припинення вогню і гарантії безпеки. Це достатньо справедливо. Що у відповідь на це скаже адміністрація Трампа, ми не знаємо. Які варіанти вони будуть пропонувати, ми теж не знаємо. На що погодиться, наприклад, Росія, ми теж не знаємо. Прогнозувати це достатньо важко. Але думаю, буде акцент саме на необхідності гарантій безпеки для проведення виборів, і, швидше за все, після цього питання про вибори може зайти в глухий кут, тому що ніхто ці гарантій безпеки не надасть. Теоретично можливо все, але, вважаю, що, коли дійде справа до практичного обговорення, буде занадто багато питань.

Келлог заявив, що Зеленський “дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію” і що Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції для переговорів. На які поступки висловив готовність піти Зеленський і до яких поступок будуть змушувати Путіна?

Думаю, адміністрація Трампа налаштована на замороження війни на діючій лінії фронту. При цьому, вони хочуть, щоб основний тягар підтримування цієї угоди та відновлення України взяла на себе Європа, а вони були б посередником зі сторони. Якщо Зеленський щось подібне санкціонує, він буде вимагати гарантій безпеки у вигляді розміщення іноземних військ, якихось гарантій направлення озброєнь, військової допомоги і т. д. Чи піде на це адміністрація Трампа, незрозуміло. Вона хоче просто все заморозити, де воно є, і відкласти це питання в довгу шухляду. Зрозуміло, що Росія буде висувати низку додаткових політичних вимог, одна з яких – це ті самі вибори. І не лише вибори, наприклад, ще допуск до цих виборів проросійських політиків, амністія для них, російська мова і тому подібне. Це теж може поставити перспективи подібних домовленостей під якесь велике запитання. Тож, поки що – це все гра, довкола якої всі намагаються використовувати те, що Трамп дуже хоче швидко досягнути домовленостей.

Ми не можемо знати навіть теоретично, до чого все може в кінцевому рахунку прийти. Якщо навіть якісь найбільш вигідні домовленості не будуть санкціоновані Росією, то це все одно не буде мати якогось сенсу. Не виключено, що навіть найбільш невигідні з точки зору України домовленості зрештою будуть відкинуті Путіним, тому що він може зайняти максималістську позицію, мовляв, все одно всіх переможе, і йому ні з ким домовлятися не треба. Думаю, що адміністрація Трампа не зможе змусити Путіна до якихось серйозних поступок.

Якщо відносини України та США зіпсуються, якою мірою Європа зможе компенсувати американську фінансову, військову, гуманітарну допомогу, що надходила з 2022 року?

Я вважаю, що нам потрібно орієнтуватися на те, що суттєвої допомоги від США не буде. Це не питання україно-американських відносин, це позиція Трампа – не роздавати гроші за межами США, що всі гроші мають залишатися в країні. Тому, швидше за все, ні про яку суттєву військову допомогу, тим більше фінансову, мова точно не буде йти. У Європи, в принципі, є ресурси, щоб надавати допомогу Україні. Але питання, – як вона буде поводити себе в нових умовах, тому що вже є загроза торгівельної війни між ЄС та США. Теоретично – Європа могла б досить суттєво допомагати Україні. Практично – ми не знаємо, як вона буде реагувати на нову позицію США, та наскільки вона буде в цій ситуації єдиною.

The post Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини