Вибух у Києві: наслідки та реакція влади

Культурна спадщина — це не лише пам’ятки архітектури чи музейні експонати, а й живе свідчення історії, традицій і світогляду народу. Вона формує ідентичність суспільства та забезпечує зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім. Кожен елемент культурної спадщини, від усних легенд і пісень до старовинних будівель, має унікальну цінність і потребує ретельного збереження.

У сучасному світі, коли швидкі технологічні зміни впливають на спосіб життя, важливо приділяти увагу не лише економічному розвитку, а й духовному збагаченню. Втрата історичних пам’яток або традицій може призвести до ослаблення національної самобутності та забуття важливих уроків минулого. З іншого боку, активна робота з архівами, музеями та освітніми програмами допомагає передавати знання про культуру наступним поколінням і стимулює інтерес до вивчення власної історії.

Однак часто мерзлякуватість пов’язана зі способом життя або дефіцитами.

Недостатній сон порушує циркадні ритми, що безпосередньо впливає на температуру тіла. Коли мозок “налаштований” на відпочинок, він знижує внутрішню температуру, тому хронічне недосипання може спричиняти постійне відчуття холоду.

Швидка втрата ваги також впливає на терморегуляцію. Підшкірний жир виконує функцію теплоізоляції, а його різке зменшення разом із уповільненням метаболізму через дефіцит калорій знижує здатність організму зберігати тепло.

Серед поширених причин — дефіцит вітаміну B12. Цей вітамін важливий для нервової системи та процесу кровотворення, і його нестача може проявлятися холодними руками й ногами.

Проблеми з кровообігом також спричиняють відчуття холоду. Коли судини звужуються, кров не надходить у достатній кількості до кінцівок, через що вони залишаються холодними на дотик.

Окрему увагу лікарі звертають на можливі хронічні захворювання.

Гіпотиреоз, тобто знижена функція щитовидної залози, уповільнює обмін речовин і процеси терморегуляції. Анемія — стан, за якого зменшується кількість еритроцитів, — призводить до недостатнього постачання кисню до тканин, що також викликає мерзлякуватість.

Діабет може пошкоджувати судини та нерви, змінюючи сприйняття температури та погіршуючи кровообіг. А при хворобі Рейно та периферичній артеріальній хворобі кровотік до кінцівок порушується настільки, що пальці можуть не лише холодніти, а й змінювати колір.

Медики радять не ігнорувати симптом, якщо він супроводжується постійною втомою, випадінням волосся, ламкістю нігтів або зміною кольору шкіри на руках. У таких випадках варто перевірити рівень заліза, вітаміну B12 та гормонів щитовидної залози.

Постійне відчуття холоду — це не завжди нешкідлива особливість. Іноді це спосіб, яким організм повідомляє про потребу в додатковій увазі до здоров’я.

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.