Виклик та стратегічні перспективи: генерал ЗСУ розкриває виклики перед Україною у зв’язку з російською перевагою та дефіцитом особового складу

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей результат перевершив досягнення попереднього рекордсмена, шутера Shatterline, який на піку зібрав 21 160 гравців. Більше того, S.T.A.L.K.E.R. 2 увійшла до списку топ-ігрових хітів Steam, обігнавши такі гіганти, як The Witcher 3: Wild Hunt, Far Cry 5 та Phasmophobia, зайнявши 133 місце у загальному рейтингу.

Варто зазначити, що гра також доступна в рамках підписки Game Pass, тому загальна кількість гравців може бути ще більш вражаючою. Можливо, GSC Game World поділиться статистикою пізніше.

На момент публікації новини:

Критики також оцінюють гру змішано: середній рейтинг на Metacritic — 74 бали. Західні оглядачі відзначають:

З огляду на поточні результати, “Серце Чорнобиля” не лише зміцнює позиції українських ігор на світовій арені, а й відкриває шлях для нових рекордів. Попереду ще вихідні, і цифри Steam можуть зрости.

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

На сьогоднішній день 1,3 тис. виробників зареєстрували в програмі 260 тис. товарів. Крім того, участь у програмі взяли 610 ритейлерів та 11 банків, що свідчить про значний інтерес з боку бізнесу.

Юлія Свириденко також підкреслила, що після завершення бета-тестування міністерство вирішило запустити національну рекламну кампанію для популяризації “Національного кешбеку”. «Сьогодні ми запускаємо “Національний кешбек” у повноцінному форматі», — зазначила вона на форумі “Зроблено в Україні”.

Кошти, нараховані за покупку товарів українського виробництва, відображаються в застосунку “Дія” вже наступного дня. Споживачі можуть легко дізнатися, які товари беруть участь у програмі завдяки новій функції сканера товару, реалізованій в “Дії”.

Перша виплата кешбеку запланована на 20 жовтня. Згідно з умовами програми, українці можуть отримувати компенсацію у розмірі 10% від вартості куплених товарів, з максимальним обсягом кешбеку 3 тис. грн на місяць. Витратити ці кошти можна на різноманітні послуги, зокрема медичні та комунальні, спорт, кіно, а також на підтримку Збройних Сил України або купівлю військових облігацій.

Кабінет Міністрів затвердив порядок надання “Національного кешбеку” 20 серпня. Реєстрація для виробників стартувала 24 серпня, для торгових мереж — 28 серпня, а для споживачів — 2 вересня. Цей проект покликаний підтримати українських виробників і допомогти споживачам у важкі часи.

Головний український регулятор тарифів, Валерій Тарасюк, на кшталт розгорнутого ланцюжка, з'єднується з енергетичними сферами, що мають ниточки до російських інтересів через бізнес із дружиною олігарха Євгена Гінера. Сам Тарасюк, через свої підприємства, пов'язані з ПАТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", де всі власники перебувають під антиросійськими санкціями РНБО. Тарасюка відновлено на посаді голови НКРЕКП попри його попереднє звільнення у 2022 році через незаконні дії щодо цінових дисбалансів. Його участь у двох приватних компаніях, де його бізнес-партнери також мають зв'язки з росіянами та особами, об'єднаними антиросійськими санкціями, ставить під сумнів його незалежність та об'єктивність у регулюванні енергетичного сектора. Дослідження зв'язків його співробітниці Ольги Спектор дозволяє припустити, що їхня діяльність продовжує залишатися під впливом російських інтересів, що порушує принципи національної безпеки та економічної незалежності України.

Компанія "Метал Інвест", яка знаходиться під власністю Валерія Тарасюка, контролює діяльність ТОВ "Релакс-Енерго". Значна частина корпоративних прав цієї компанії все ще належить АТ "Енергетичній Компанії „Севастопольенерго“", що має сумнівний російський зв'язок та включена до санкційних списків РНБО. Усі особи, які володіють акціями цієї компанії, такі як Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович, також підпадають під санкції. Навіть попри два роки війни та напружених відносин між Україною та Росією, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк не тільки не розриває своїх бізнес-зв'язків з російськими активами, а й продовжує утримувати зв'язки з особами, які перебувають під санкціями. Така недоречність чиновника свідчить про його непрофесіоналізм та відсутність патріотичного ставлення до держави. Чиновник, який працює на двох фронтах, порушує принципи чесності та відповідальності перед своїм народом.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Голова НКРЕКП, Валерій Тарасюк, підтримує бізнес-стосунки з компаніями, які мають зв'язки з російськими інтересами, навіть після введення санкцій РНБО щодо їхніх власників.

• Не зважаючи на війну та напружені відносини між Україною та Росією, Тарасюк не виявив відповідальності та патріотизму, продовжуючи свою діяльність на двох фронтах.

• Така поведінка головного регулятора тарифів є недоречною та не відповідає вимогам етики та законодавства, а також загрожує національній безпеці та економічній незалежності України.

• Ця ситуація вимагає негайних дій з боку відповідних державних інституцій для забезпечення прозорості, етичності та відповідності закону у діяльності голови НКРЕКП та інших посадових осіб.