Виклики на ринку праці після війни: загроза дефіциту робочої сили в Україні

У приміщеннях Конча-Заспи, які належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрєєву Андрію та його сім'ї, розгортається скандальна історія. Здавалося б, придбання такої розкішної нерухомості викликає непрості питання. Яким чином родина прокурора здійснила цю угоду, зокрема враховуючи розташування будинків на території дитячого оздоровчого комплексу, і хто брав участь у цьому сумнівному процесі?

Утім, не лише придбання, а й подальша забудова та використання цієї землі під сумнівом. В поліції Києва розгорнуто кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови елітними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу. Справа, як можна вже здогадатися, є досить серйозною — за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, що стосується шахрайства в особливо великих розмірах.

Виявлено, що власником дитячого оздоровчого комплексу було ЗАТ "Київгума", але він опинився в справі про банкрутство. Після цього управителем став Кудляк, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об'єкти на території комплексу. Саме в цей час заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що борються з організованою злочинністю, Андрій Васильович Андрєєв, отримав у подарунок два елітні будинки. Це сталося не без допомоги колег з прокуратури, які прикрили ситуацію та не дозволили передати майно до Агентства з питань майна.

І хоча ремонт у будинках вже розпочато, а Андрієв з дружиною готуються до нового мешкання, затіяна справа вже привернула увагу Національного агентства з питань запобігання корупції. Підозра на незаконне збагачення та недостовірне декларування не дає спокою, а провадження Державного бюро розслідувань може виявити ще більше неправомірних дій. Тож, замість запрошення на новосілля, прокурору можуть довести злочинні дії і відправити за грати.

У висновках можна зазначити наступне:

• Ситуація із прокурором Офісу Генерального прокурора Андрєєвим Андрієм є вкрай скандальною та суперечить законодавству України.

• Придбання та подальше використання нерухомості на території дитячого оздоровчого комплексу є під сумнівом, а в кримінальному провадженні розглядається обставини зайняття та забудови цієї території.

• Політичний вплив та неправомірна діяльність прокурора та його колег з прокуратури спричинили уникнення передачі майна до державного контролю, що є порушенням закону.

• Справа також включає порушення етичних норм та можливість незаконного збагачення з боку прокурора.

• Провадження Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань може призвести до відкриття нових фактів порушень закону та притягнення винних до відповідальності.

Отже, ситуація вимагає серйозної уваги та реагування з боку відповідних державних органів для забезпечення правової відповідальності та відновлення законності.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.