Виключених з військового обліку громадян можуть повернути до списків військовозобов’язаних

Україна може сподіватися на наближення значної суми грошей до свого бюджету. Рішення, прийняте Європейською Радою, про передачу близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, може мати вирішальне значення ще до завершення липня цього року. Обговорені угоди стосовно цих коштів передбачають, що 90% надходжень будуть спрямовані до Фонду миру, що забезпечує фінансування постачання озброєнь для України, залишаючи 10% для підтримки відновлення держави після агресії Російської Федерації. Міністр закордонних справ Бельгії, Аджа Лябіб, повідомила, що перший транш цих коштів може бути перерахований вже до липня. Крім того, вона підкреслила, що процес розблокування коштів з російських активів завершено, що відкриває можливість значної фінансової допомоги для України. Варто відзначити, що починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, західні країни заморозили значні суми грошей, що належать російському Центральному банку. Ці кошти, що оцінюються приблизно у 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні. Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні, не зупиняючись перед юридичними труднощами і вважаючи цей крок справедливим.

Україна може розраховувати на значну фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки ЄС прийняв рішення передати 3 мільярди євро з російських активів. Ці кошти будуть спрямовані переважно на постачання озброєнь для України та на допомогу у відновленні країни після агресії Російської Федерації. Передача перших траншів цих коштів може відбутися навіть до завершення липня. Також важливо відзначити, що деякі країни ЄС пропонують передати всі заморожені кошти, належні російському Центральному банку, безпосередньо на допомогу Україні, що свідчить про солідарність та підтримку її в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Як повідомляє Forbes, навіть якщо росіяни захоплять Вугледар, ця перемога обійдеться їм дорого. Бої на цій ділянці вже коштували їм близько тисячі одиниць техніки та кілька тисяч військових. Потужна оборона ЗСУ за допомогою мін, артилерії, БПЛА та протитанкових ракет знищувала цілі бригади ворога.

Найважче противнику було з кінця 2022 року до початку 2023-го. Тоді російські операції в полях за межами Вугледара очолювала пара підрозділів морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ: 40-та та 155-та бригади морської піхоти. Їхні невдалі атаки стали одними з найкривавіших за всю війну. Наприклад, 155-та бригада, яка на папері налічувала близько 3000 військових, втрачала до 300 осіб на день протягом кількох днів і була майже знищена до лютого 2023 року. Після доукомплектування її знову розбили.

«За останні шість місяців 155-та, ймовірно, принаймні двічі опускалася до небойового стану через тактично недосконалі атаки поблизу Вугледара», – зазначало міноборони Великої Британії у квітні 2023 року.

Водночас 40-та бригада морської піхоти мала трохи кращі результати, але ненабагато. Загалом ці та допоміжні підрозділи втратили близько тисячі танків, бойових машин, вантажівок і артилерійських знарядь, згідно з даними WarSpotting. Це приблизно дві бригади техніки і майже шість відсотків усіх машин, які Росія втратила за 31 місяць важких боїв в Україні.

На противагу цьому, ЗСУ втратили на цій ділянці значно менше, оскільки захисники здебільшого перебували в окопах і бункерах, обстрілюючи ворога з відстані за допомогою мін, артилерії, ракет та безпілотників.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.