Викрито масштабну корупційну схему під час реконструкції дитячої лікарні у Харкові

Журналістка та телеведуча Яніна Соколова вперше публічно відреагувала на відверті зізнання свого колишнього партнера, фронтмена гурту «Друга Ріка» Валерія Харчишина. Його слова про їхній роман стали справжньою сенсацією і викликали бурхливу дискусію в соціальних мережах, де користувачі активно обговорювали особисті стосунки публічних осіб.

Хоча журналістка не назвала імен і не вказала конкретних деталей стосунків, вона дала зрозуміти, що відчуває себе зрадженою. «Вперше в житті чоловік зрадив мою довіру», — написала вона, підкресливши, що досі такі ситуації траплялися лише з жінками.

У тексті Соколова різко висловилася про «лицемірних істот без совісті і честі», які після розриву мають «прагнення до помсти». Її підписники по-різному сприйняли ці слова.

Одна з користувачок докорила Соколовій, що вона «виносить особисте в інформаційний простір». На це журналістка відповіла: «У пості немає імен. Ви про що? І про кого саме?»

У коментарях знайшлися й ті, хто вважає допис проявом мізогінії, оскільки Соколова наголосила, що саме чоловіки не зраджували її довіри — до тепер. Водночас чимало підписників підтримали телеведучу, поділившись власним досвідом зради й розчарування.

«Всі помиляються в людях. Це нормально. Неможливо знати чи дізнатися про людину все, навіть якщо ти живеш із нею все життя», — пишуть користувачі.

«Не переймайтесь. Він вас не вартує! Жінку з дитиною хворою залишив, вас зрадив — Фігаро…» — зазначає інший коментатор.

Саме визнання Харчишина про стосунки з Яніною Соколовою кілька днів тому стало медійною сенсацією. Він уперше публічно підтвердив роман із журналісткою, однак наголосив, що їхні шляхи вже розійшлися.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

Правоохоронні органи Полтавської області повідомили про розкриття масштабної корупційної схеми, яку організувала група медичних працівників, щоб допомагати військовозобов’язаним уникати мобілізації. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, незаконний механізм діяв у період проведення операції «Опікун» та дозволяв чоловікам отримувати відстрочку нібито через необхідність постійного догляду за тяжкохворими родичами.

Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравали голова лікарсько-консультаційної комісії та медична сестра одного з медзакладів Полтавщини. Разом із ними діяла спільниця, яка займалася пошуком «клієнтів» та поширенням інформації про можливість оформити потрібні документи за винагороду. Вона контактувала з охочими уникнути мобілізації, узгоджувала суму та організовувала всі подальші етапи.

Надалі чоловіки призовного віку могли оформити постійний догляд за «хворими» родичами та, відповідно, отримати відстрочку від мобілізації у ТЦК та СП.

У межах розслідування правоохоронці провели 23 обшуки за місцем роботи та проживання фігурантів, а також у автомобілях. Під час слідчих дій вилучили понад мільйон гривень у різній валюті, медичну документацію, чорнові записи та інші докази.

Слідчі повідомили про підозру заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності лікарні — голові ЛКК, медичній сестрі іншого медзакладу та їхній посередниці. Суд обрав усім запобіжні заходи: для голови ЛКК та спільниці — тримання під вартою із правом внесення застави понад 242 тис. грн, для медичної сестри — застава у такому ж розмірі.

За інкриміновані злочини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.