Викриття масштабної схеми розкрадання коштів через фіктивний імпорт дронів

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім'ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв'язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв'язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».