Викриття схеми ухилення від мобілізації на Львівщині: роль правоохоронних органів

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від міжнародних партнерів завдяки її інноваційним можливостям у сфері військових технологій. Ця система привернула увагу експертів своєю здатністю генерувати ефективні рішення для успішного ведення сучасних операцій.

Як передає Укрінформ, про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, повідомляє у Телеграмі Міноборони.

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від верховного головнокомандувача НАТО з питань трансформації генерала Філіпа Лавіна та заступника начальника штабу з розвитку спроможностей НАТО віце-адмірала Джеффрі В. Г’юза.

Також вони відзначили значну роботу Міноборони із забезпечення взаємосумісності систем України і НАТО та інноваційний підхід при розробці бойової системи DELTA.

За словами Черногоренко, «DELTA довела, що може обмінюватись інформацією між різними державами-союзниками НАТО. З появою DELTA Україна посилює свої позиції у світі як потужного інноваційного хабу, який генерує дієві рішення для ефективного ведення війни»

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.