Вирішальний тиждень для Європи: випробування єдності та відповідальності перед Україною

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.

Механізм рекрутингу в армію, хоча і має вигляд ефективного на перший погляд, часто зазнає критики через складнощі у забезпеченні військових підрозділів необхідними фахівцями. Міністерство оборони України оголошує про запровадження нової системи рекрутингу, що передбачає більш прозорий та узгоджений процес. Кандидати на службу мають можливість вибрати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь та інтересів. За цією програмою їм надається консультаційна підтримка з боку рекрутерів, що працюють у центрах надання адміністративних послуг, а також на веб-сайтах пошуку роботи та військових частин. Після вибору позиції кандидати проходять співбесіду, фізичну підготовку та психологічне тестування. При успішному завершенні цих етапів їм видається рекомендаційний лист, на підставі якого вони звертаються до військового відділу для документального оформлення та медичного обстеження. Ті, хто мають військовий досвід протягом останніх 10 років, можуть швидше потрапити до військових частин за рекомендаційними листами. Також передбачено, що особи без військового досвіду проходять навчання в спеціальних навчальних центрах перед направленням до військової частини. Проте не всі експерти поділяють оптимізм стосовно ефективності цієї схеми. Деякі вважають, що мобілізація залишається основним методом забезпечення Збройних Сил України під час повномасштабної війни. Крім того, існують проблеми корупції та бюрократії, які ускладнюють процес рекрутингу. Командири великих підрозділів, зокрема, часто вимушені давати хабарі рекрутерам для отримання найкращих кадрів. Також відзначається недолік у врахуванні цивільного досвіду осіб, які викликаються на службу, що може призвести до непродуктивного використання їхніх навичок у військових частинах. Незважаючи на спроби вдосконалити систему рекрутингу, деякі проблеми залишаються невирішеними, що може підірвати її ефективність у довгостроковій перспективі.

Введення системи рекрутингу вирішує деякі проблеми тих, хто мав бажання служити у певному підрозділі. Проте ніхто не може гарантувати, що командир не змінить робочі обов’язки підлеглому. У такому випадку, відмовитися від нових завдань неможливо, і доведеться пройти перекваліфікацію. Сімутін підсумував, що ця ситуація може стати перешкодою у випадку зміни обставин чи стратегії командування. Однак, наявність прозорої системи рекрутингу стимулює бажання громадян приєднатися до армії, роблячи процес вступу більш доступним та об'єктивним. Але, як показує практика, важливо постійно вдосконалювати процеси та контролювати їхню ефективність, щоб забезпечити належний рівень військової готовності та безпеки країни.

У висновку можна зазначити, що впровадження нової системи рекрутингу в українську армію є кроком у напрямку більш прозорого та об'єктивного відбору кандидатів на службу. Програма надає можливість аплікантам обирати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь і інтересів, що сприяє підвищенню мотивації призивників та забезпеченню армії якісними кадрами. Проте важливо враховувати існуючі проблеми, такі як корупція, бюрократія та недостатнє урахування цивільного досвіду призовників. Ці аспекти потребують подальшого вдосконалення та контролю для забезпечення ефективності системи рекрутингу в довгостроковій перспективі. Важливо також забезпечити стабільність та неперервність процесу, щоб армія могла ефективно функціонувати та виконувати свої завдання збереження національної безпеки.

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидкістю свого розгортання: усього за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ініціатори пропонують надати право переваги при зарахуванні на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи ветеранам, які повернулися зі служби в Збройних Силах України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість підписів за 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цей випадок підкреслює, що підтримка громадських ініціатив швидко набуває масового розмаху. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні здобувати підтримку за лічені дні, що є важливим сигналом щодо активного цивільного суспільства в Україні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про швидку мобілізацію громадянського суспільства України на підтримку ініціатив у сфері державного управління та правоохоронної діяльності. Зібрання 25 тисяч голосів за три дні петиції до президента свідчить про активність громадян та їх бажання впливати на формування державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого часу, цей приклад демонструє зростаючу готовність українців до виявлення підтримки та вирішення актуальних питань суспільства шляхом ініціативних зусиль. Така активність є важливим сигналом для влади про потреби громадян і показує, що громадянське суспільство в Україні стає все більш мобілізованим та впливовим.