В ефірі телеканалу «Новини.Live» викладачка Київського університету імені Б. Грінченка Катерина Никонюк висловила позицію про необхідність законодавчої заборони російськомовного контенту в Україні на час дії воєнного стану. За її словами, в медійному просторі спостерігається тривожна тенденція — повернення до російськомовного контенту. Це, на її думку, є тривожним сигналом у період, коли Україна перебуває у стані […]
В умовах сучасних бойових дій українські дрони все частіше оснащуються спеціалізованими камерами, які є одними з основних елементів безпілотників. Вони виконують ключові функції навігації, прицілювання та ураження цілей, що робить їх незамінними для ефективного використання дронів, FPV-систем та наземних роботів.
Зростаючі потреби Збройних сил України в камерах для дронів стали очевидними: щомісячний попит досягнув сотень тисяч одиниць. В окремих випадках, наприклад, в сегменті тепловізійних камер, попит перевищує пропозицію. За прогнозами, держава планує щорічно закуповувати мільйони FPV-дронів, кожен з яких потребує щонайменше однієї камери, а іноді й декількох.
Раніше більшість виробників камери імпортували з-за кордону, зокрема з Китаю, оскільки це дозволяло знизити витрати. Китайські модулі можуть бути в 4–5 разів дешевшими за свої західні аналоги, що суттєво впливають на ефективність масового виробництва.
Проте така залежність від китайських комплектуючих створює ризики. Китай уже вводив обмеження на експорт дронів та їх комплектуючих, а ринок залишається нестабільним через високий попит і дефіцит, зокрема на тепловізійні камери. Серед інших проблем — труднощі з логістикою та довгими термінами постачання.
Крім того, якість імпортних камер часто не відповідає бойовим вимогам: цивільні моделі не завжди витримують екстремальні умови, такі як вибухові хвилі та температурні коливання. Це стало одним з основних факторів, що спонукали Україну до розвитку власного виробництва камер для дронів.
В Україні сформувався новий сегмент оборонної промисловості, що спеціалізується на виробництві камер для безпілотників. Серед основних гравців можна відзначити такі компанії, як Brave1, Odd Systems, Seek UAV та “ОКО Камера”, які розробляють як оптичні, так і тепловізійні рішення для фронту.
Камера для дронів є складною системою, яка складається з оптичного об’єктива, матриці, відеопроцесора, плати управління та програмного забезпечення. Останнє відіграє важливу роль у калібруванні, обробці зображення і інтеграції з різними платформами.
Вітчизняні виробники підкреслюють, що основним викликом є не просто збірка камер, а їх повноцінна розробка. Саме це відрізняє українські інновації від простого складання готових модулів. Завдяки розвиненому IT-сектору в Україні вдалося швидко створити програмну частину продукту, включаючи алгоритми обробки сигналу та інтеграцію з системами управління дронами. Проте все ще спостерігається дефіцит експертів у hardware-інженерії.
На сьогодні вже створено кілька моделей камер, які здатні працювати в бойових умовах, змінювати режим роботи між денним і тепловізійним, витримувати складні погодні умови і інтегруватися з різними типами дронів. Частина з них вже використовується в FPV-дронах, розвідувальних та перехоплювальних системах.
Проте повна технологічна незалежність ще не досягнута. Багато критичних компонентів, таких як сенсори, лінзи та мікрочипи, все ще імпортуються, переважно з Китаю. Однак українські виробники успішно локалізують деякі елементи, зокрема корпуси та частину електроніки, а також поступово переходять на європейських постачальників.
За оцінками експертів, вже більше половини вартості сучасних камер формується в Україні завдяки інженерній роботі та програмному забезпеченню. Однак фізичні компоненти залишаються вузьким місцем через обмежену глобальну пропозицію.
Декілька компаній висловили наміри розпочати масштабні локалізаційні проекти, включаючи виробництво тепловізійних сенсорів та оптичних лінз, що могло б зменшити імпортну залежність. Проте реалізація таких проектів вимагатиме інвестицій у мільярди гривень та тривалого часу.
Основними перешкодами для розвитку залишаються недостатнє фінансування, відсутність довгострокових державних контрактів та складність регуляторних процедур. Система оподаткування також створює нерівні умови для вітчизняних виробників у порівнянні з імпортом.
Попри всі труднощі, ринок камер для дронів в Україні продовжує розвиватися. Виробники впевнені, що бойовий досвід країни створює унікальні можливості для формування нової технологічної галузі, яка в перспективі може стати конкурентоспроможною на глобальному ринку військових сенсорних систем. Таким чином, українські камери для дронів стають все більш самостійними, поєднуючи бойовий досвід, інженерні рішення та нові технології, але все ще зберігаючи залежність від міжнародних постачань.
