Вівторок, 29 Вересня, 2026

Виробництво “Шахедів” зросло в сім разів: Україну чекає нова хвиля атак

Важливі новини

ОП активізує роботу проти п’ятого президента

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак дав вказівку силовим структурам активізувати роботу щодо Петра Порошенка та його політичного оточення. Причиною такого кроку, за даними інсайдерів, стала посилена критика Зеленського з боку депутатів і прихильників Порошенка. В ОП вважають, що в умовах міжнародної нестабільності та зростаючого тиску на Україну важливо зберігати контроль над […]

The post ОП активізує роботу проти п’ятого президента first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масштабна перевірка бойової готовності збройних сил Білорусі: нові виклики та загрози для регіону

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

Мосійчук висловився про свою участь у проекті “Партія миру”

Екс-депутат Ігор Мосійчук поділився думками щодо своєї участі в...

Зеленський закликав Путіна до миру: історичний лист з пропозицією зустрічі та припинення вогню

4 червня Президент України Володимир Зеленський поширив важливе відкрите...

Зміна власників у газовидобувному секторі: Кацуба отримав половину “Надра-Геоінвест”

У газовидобувній галузі України відбулися помітні кадрово-майнові трансформації, пов’язані з компанією ТОВ «Надра-Геоінвест». Олександр Кацуба офіційно набув у власність 50% корпоративних прав цього підприємства після фінансово успішного для компанії періоду, коли у 2022 році були виплачені дивіденди на суму в сотні мільйонів гривень. Ці виплати засвідчили високу прибутковість бізнесу та його стабільні позиції на ринку.

Згідно з оновленими даними державних реєстрів, зазначена частка перейшла Кацубі від Тетяни Гузенко — його колишньої дружини. Саме на неї раніше була оформлена половина компанії, і до моменту зміни структури власності вона вважалася кінцевим бенефіціарним власником цієї частини бізнесу. Формальне переоформлення прав стало завершальним етапом внутрішніх корпоративних змін.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

Росія щодня наближається до нового етапу масованих атак по Україні, попереджає військовий фахівець із радіотехнологій Сергій Безкрестнов, відомий за позивним “Флеш”. За його словами, Кремль нарощує виробництво дронів-камікадзе “Шахед” у рази — зокрема, вже діють два великі підприємства, а третій завод у процесі будівництва. Очікується, що нові удари будуть сконцентровані на критичній інфраструктурі — особливо в осінньо-зимовий період.

“Шахеди” стали для РФ дешево реалізованим інструментом системного терору. Масові запуски безпілотників здатні проривати ППО і виснажувати оборону. Безкрестнов попереджає: в перспективі росіяни можуть випускати до 700–800 дронів за одну атаку, що становить безпрецедентну загрозу.

За його словами, хоча влітку удари по енергетиці не мають великого сенсу, восени очікується нова хвиля атак — більш потужна та системна. Власне, саме тоді росіяни й намагатимуться паралізувати українську інфраструктуру.

За даними ГУР, які озвучував “Флеш”, виробництво “Шахедів” у РФ за останній рік зросло у п’ять разів, але він вважає, що реальне зростання — ближче до семи разів. Уже діють два основних заводи — в Алабузі та Іжевську, однак наразі, за його інформацією, зводиться третє виробництво, що свідчить про довгострокові плани агресора.

Про зростання темпів виготовлення дронів раніше повідомляли і журналісти проєкту “Оборонка” Української правди. Зокрема, йшлося про 170 дронів на день у червні, з планами досягти 190 одиниць щодня до кінця року. У свою чергу Forbes Ukraine з посиланням на ГУР писав про 2 700 “Шахедів”/”Гераней” та 2 500 “Герберів” щомісяця — загалом це до 5 200 дронів на місяць.

Згідно зі статистикою Повітряних сил ЗСУ, середній обсяг атак вже становить 2 500 дронів на місяць, а пікове навантаження у березні сягнуло 4 198 одиниць. Це підтверджує — Україна вже в стані повітряної війни нового типу, де масованість атаки стає головною зброєю ворога.

Осінь 2025 року може стати критичним періодом — і не лише з точки зору енергетики. Масштабне застосування “Шахедів” — це не лише атака, а й спосіб виснаження ресурсів ППО та деморалізації цивільного населення. Українським оборонцям і союзникам варто готуватися до нового етапу війни, де головною ставкою стане витривалість.

Останні новини