Виробник дронів відмовився від виконання контрактів, поставивши під ризик фронт

ів екс-командувач полку морської піхоти Франції Пер де Йонг у своєму інтерв’ю для видання Valeurs Acteurs. Їх присутність в країні стала невід’ємною частиною стратегії підтримки та навчання українських військових сил в умовах збройного конфлікту. Вони не лише надають технічну та тактичну підтримку, але й діляться власним досвідом та військовими знаннями з українськими колегами. Це сприяє підвищенню ефективності та професіоналізму українських військових, які активно захищають свою країну від агресії. Така міжнародна співпраця є важливим елементом у зміцненні обороноздатності та забезпеченні миру та стабільності в регіоні.

Ця інформація підкреслює важливу роль Франції у підтримці української армії у важкий для країни час.

Він припустив, що офіційне оголошення про відправлення інструкторів вплине лише на зростання їхньої кількості.

Екскомандувач морпіхів також повідомив, що французькі інструктори супроводжували гаубиці Caesar на кожному етапі до прибуття в Україну.

Крім того, Йонг зазначив, що після перетину кордону з Україною військова техніка менше зупиняється перед прибуттям на фронт, бо стає дуже вразливою до російських ударів.

Водночас французькі інструктори, які супроводжують техніку, навчають українських артилеристів на ходу, «іноді на узбіччі дороги».

Йонг додав, що інструктори також супроводжують в Україну бійців ЗСУ, які пройшли навчання у Франції. Це робиться для того, щоб перевірити, чи правильно вони засвоїли матеріал.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.