П’ятниця, 3 Липня, 2026

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Важливі новини

Риторика напруги: як загострюється конфлікт між ТЦК та суспільством

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

На Миколаївщині працівниця міськради шпигувала для ФСБ

Служба безпеки України затримала 57-річну працівницю одного з управлінь Первомайської міської ради, яка виявилась агенткою російських спецслужб. Про це повідомило Управління СБУ в Миколаївській області. За даними слідства, чиновниця збирала дані про переміщення та дислокацію підрозділів Збройних сил України, а також фіксувала маршрути руху військової техніки. Інформацію вона передавала через чат-бот, адміністрований Сергієм Лебедєвим на […]

Значення відповідальності та якості у сучасному суспільстві

У сучасному світі, де темп життя постійно зростає, а конкуренція посилюється в усіх сферах діяльності, особливої ваги набувають такі цінності, як відповідальність і якість. Саме вони формують довіру між людьми, компаніями та суспільством загалом. Без відповідального підходу до справи неможливо досягти стабільного розвитку, а без прагнення до високих стандартів якості неможливо втримати довготривалий успіх.

Відповідальність починається з особистого ставлення до своїх обов’язків. Це готовність виконувати роботу сумлінно, дотримуватися домовленостей і визнавати власні помилки. У професійному середовищі відповідальність означає не лише виконання завдань у встановлені терміни, але й розуміння впливу своєї роботи на інших. Кожне рішення, навіть найменше, може мати наслідки для колег, партнерів або клієнтів.

У квітні 2023 року Северін придбав Mazda 6 2015 року випуску за 400 тисяч гривень. Його дружина володіла Mazda 3 2015 року, купленою у 2019 році за 120 тисяч гривень. Доходи Вікторії Северіної у декларації не відображалися.

У 2024 році правоохоронець переїхав до Рівненської області, де очолив відділ управління карного розшуку. Його річна зарплата склала 564 тисячі гривень, готівкові заощадження — 15 тисяч доларів. Дружина продала автомобіль за 500 тисяч гривень, однак її власні доходи знову не були вказані. Сім’я орендувала квартиру у Рівному площею 78 м², але вартість оренди в декларації не зазначалася.

У березні 2025 року Максим Северін звільнився з посади. За перші два з половиною місяці року він отримав понад 203 тисячі гривень зарплати. У декларації за цей період зазначена лише частка квартири у Харкові, набуту ще у 2003 році. Інших об’єктів нерухомості або транспортних засобів не вказано.

Водночас журналісти стверджують, що родина могла приховати від НАЗК та ДБР інформацію про інше майно. За даними джерел, у екс-поліцейського нібито є квартира в елітному житловому комплексі «Авантаж» у Харкові, а також автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користується, але не задекларував.

У соціальних мережах Вікторія Северіна регулярно публікує фото та відео з квартири в Одесі в одному з житлових комплексів компанії Kadorr. Витрати на це житло також не фігурують у деклараціях чоловіка.

Окрему увагу привертає новий автомобіль Mazda, який з’явився у користуванні жінки у 2025 році після звільнення чоловіка. Також у соцмережах вона демонструє брендові речі та продає частину з них через Instagram. При цьому Северіна займається продажем онлайн-курсів з тренувань, однак інформація про такі доходи не відображалася в деклараціях екс-поліцейського.

Після звільнення Максим Северін втратив бронювання від мобілізації, однак, як зазначається, до лав ЗСУ його не призвали.

Журналісти вважають, що в діях подружжя можуть бути ознаки порушення вимог фінансового контролю та декларування доходів членів сім’ї посадовця. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати компетентні органи.

Зеленський на Кіпрі: ключові теми європейського саміту та очікувана допомога для України

23 квітня президент України Володимир Зеленський прибув на Кіпр...

Компенсація Жумаділова: чому чиновник отримав понад 2 мільйони після звільнення?

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Останні новини