Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо Андрія Пивоварського: кримінальне провадження закрито

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

Це звернення підняло важливі питання щодо етики керівництва та умов служби в українській армії. Воно також підкреслило необхідність прозорості та відповідальності у військових структурах.

Катерина Поліщук зазначила, що більше року вона, як парамедик, перебувала в зоні бойових дій разом із 59 ОМПБр ім. Якова Гандзюка. Вона підкреслила, що під час їхньої співпраці бригадою командували Вадим Олегович Сухаревський та Максим Олександрович Стеценко, які були професіоналами своєї справи.

Однак, як зазначила військовослужбовиця, через посадові рішення та “родинні зв’язки” вищого військового керівництва Богдан Шевчук був призначений командиром 59 ОМПБр у квітні 2024 року. “Оскільки тисячі військовослужбовців досі залишаються виконувати бойові завдання в зоні ведення бойових дій під керівництвом Шевчука, прошу Вас, пане Верховний Головнокомандувачу, звернути увагу та провести службову перевірку за фактами злочинних наказів, свідомої недбалості, нехтування життям та здоров’ям особового складу, дій, що призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад, егоїзму, сліпого кар’єризму, усунення всіх “незгодних” командирів, пригнічення бойового духу та приниження особового складу повною байдужістю до основної мети військовослужбовців та його, як командира, у війні з ворогом”, — наголосила вона.

Катерина підкреслила, що через нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука, вона була змушена припинити співпрацю з цією бригадою. Однак, за її словами, не всі військовослужбовці мають можливість залишити бригаду через злочинні накази, які спрямовані лише на “здобування додаткових зірочок цією людиною”.

“Прошу вжити заходів та усунути від прийняття важливих військових рішень людей, які не зацікавлені у збереженні особового складу, виконанні завдань та перемозі. Військова честь та честь офіцера — не пусті слова. Принаймні такими вони не повинні бути”, — додала вона.

Учора, вечір 22 квітня, в урочистих залах Верховної Ради відбулася дуже важлива нарада, організована керівництвом фракції “Слуга народу”. Головна тема обговорення — можливі кадрові зміни у вищих ешелонах державного управління. Нарада, на якій присутній був сам Президент України Володимир Зеленський, сприяла виробленню рішень щодо майбутнього керівництва різними міністерствами. Головним моментом стало відкладення прийняття рішення про ці кадрові зміни на наступний тиждень. У цьому ж сеансі був присутній прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який, здається, залишиться на своїй посаді, незважаючи на розгортаються зміни. Проте, поки що, відомі лише кілька імен, які потенційно можуть залишити свої посади в уряді. Один із представників фракції прокоментував: “Це дуже складна ситуація. Спроба замінити когось піднімає питання щодо інших. Наразі нічого не вирішено, рішення було відкладено ще на тиждень”. Зараз же Президент України разом із своїм оточенням активно працює над вирішенням інших кадрових питань, включаючи заміну генерального прокурора. Велика ймовірність, що голову Одеської обласної адміністрації Олега Кіпера можуть призначити на цю посаду. Крім цього, Президент звільнив двох заступників глави Офісу Президента, що свідчить про його рішучість впроваджувати зміни до кінця свого терміну.

З наради у Верховній Раді, яка відбулася 22 квітня, видно, що питання кадрових змін у владі викликає значний інтерес серед політичних коліг. Вирішення щодо можливої зміни керівництва міністерствами було відкладено на тиждень. Це свідчить про складність ситуації та необхідність ретельного обговорення. Згадується також про плани заміни генерального прокурора та звільнення певних посадовців. Висновок: політична сфера України перебуває у процесі активних змін, а рішення щодо кадрових питань у владі вимагає ретельного та уважного підходу.

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.