Високопоставлена чиновниця Львівської МСЕК приховувала майно на 6 мільйонів гривень

Для багатьох людей свічки давно стали важливою частиною святкової атмосфери, романтичного настрою та відчуття домашнього тепла. М’яке полум’я асоціюється зі спокоєм, розслабленням і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однак фахівці звертають увагу, що разом із приємними емоціями свічки можуть нести й певні ризики, про які часто не замислюються.

Під час горіння свічок у повітря потрапляють різні речовини, зокрема продукти згоряння воску, ароматизаторів і барвників. У закритих приміщеннях вони здатні накопичуватися та впливати на самопочуття, особливо у людей із підвищеною чутливістю, алергіями або захворюваннями дихальних шляхів. Саме тому тривале використання ароматизованих свічок може спричиняти головний біль, подразнення слизових або відчуття втоми.

За словами медиків, вдихання таких речовин здатне викликати кашель, чхання, закладеність носа та подразнення горла. У людей із підвищеною чутливістю або алергіями симптоми можуть бути більш вираженими, включно з дискомфортом в очах і утрудненим диханням. Фахівці радять таким людям уникати ароматичних свічок або віддавати перевагу неароматизованим варіантам.

Наукові дослідження підтверджують, що під час горіння аромасвічок у повітря можуть виділятися небезпечні гази. У парах виявляють канцерогенні сполуки, зокрема ті, що утворюються внаслідок згоряння воску, барвників та ароматизаторів. Такі речовини здатні накопичуватися в організмі за умови тривалого впливу.

Серед поширених скарг людей, які регулярно використовують ароматичні свічки, лікарі називають запаморочення, головний біль, подразнення слизових оболонок, проблеми з диханням, сльозотечу, чхання, закладеність носа та відчуття стискання в грудях.

Окрему увагу фахівці звертають на те, що горіння свічок підвищує концентрацію формальдегіду, вуглекислого газу та інших летких органічних сполук у приміщенні. Барвники, які використовують у кольоровому воску, пов’язують із підвищеним ризиком онкологічних захворювань, зокрема раку сечового міхура, особливо якщо свічки часто використовують у непровітрюваних кімнатах.

Водночас пульмонологи наголошують, що свічки не становлять миттєвої загрози для здоров’я. У побуті існують джерела забруднення повітря, які можуть бути шкідливішими, наприклад приготування їжі. Однак при регулярному використанні токсичні речовини можуть накопичуватися в організмі. Тому людям із хронічними захворюваннями легень або тим, хто має чи мав онкологічні хвороби, рекомендують повністю відмовитися від свічок.

Щоб зменшити ризики, фахівці радять дотримуватися правил безпечного використання свічок. Зокрема, обирати якісні вироби, використовувати їх у добре провітрюваних приміщеннях і не залишати полум’я без нагляду. Не рекомендується палити свічки більше чотирьох годин поспіль або залишати їх запаленими перед сном.

Також радять не задувати свічки, а гасити їх спеціальним гасителем, щоб уникнути диму та розбризкування воску. Переставляти або торкатися свічки можна лише після повного охолодження. За можливості лікарі рекомендують надавати перевагу свічкам із натурального бджолиного воску та ефірних олій замість синтетичних ароматизаторів.

Міжнародна команда вчених зі Стенфордського університету оприлюднила нові дані, які радикально змінюють наші уявлення про процес старіння людини. Дослідники встановили, що старіння не є рівномірним і поступовим, як це вважалося раніше. Натомість, це складний та дискретний процес, в якому спостерігаються різкі молекулярні стрибки, що характеризуються періодами інтенсивних змін в організмі. Ці різкі «піки старіння» були визнані найяскравішими у середній частині 40-х років та на початку 60-х років, коли найбільше проявляються зміни на молекулярному рівні.

Для детального дослідження цього феномену було проаналізовано більше 135 тисяч біомолекулярних змін у організмах 108 дорослих людей. Учасники протягом кількох років регулярно надавали зразки крові, тканин та мікробіому, що дозволило вченим виявити численні закономірності в їхньому фізіологічному стані. Зібрані дані дозволяють точно відслідковувати періоди, коли організм переживає найбільші стрибки в процесі старіння, що відкриває нові можливості для розробки методів його уповільнення.

Перший пік, зафіксований приблизно у 44 роки, пов’язаний зі змінами в обміні ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також у функціонуванні серця, м’язів і шкіри. Саме у цей період можуть почати проявлятися перші ознаки вікових змін — зниження енергії, погіршення відновлення після навантажень, поява проблем зі сном.

Другий пік, який припадає на початок 60-х років, стосується метаболізму вуглеводів, роботи нирок та імунної системи. У цей час ризики вікових захворювань — таких як хвороба Альцгеймера чи серцево-судинні патології — різко зростають, а не наростають поступово.

Науковці зазначають, що отримані результати пояснюють, чому здоров’я людини іноді «обвалюється» після певного вікового рубежу, попри відносно стабільний стан у попередні роки. Водночас вони наголошують, що дослідження проводилось на обмеженій вибірці осіб віком від 25 до 70 років і потребує продовження.

Такі відкриття можуть змінити підхід до профілактики старіння та вікових хвороб, адже замість абстрактного «старіння» медики можуть зосередитися на критичних періодах організму.