Витрати ЄС на імпорт енергії різко зросли через ситуацію на Близькому Сході

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

Уважність до нового закону про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, стає не лише обов'язковою, а й невід'ємною частиною ділової активності підприємств. Цей закон визначає низку обов'язків для бізнес-структур, включаючи не лише ведення військового обліку, а й надання співробітникам повісток про призов до військової служби. Закон також закріплює поняття "оповіщення", що передбачає не лише ведення військового обліку, а й активне забезпечення співробітників повістками. Підприємства мають негайно реагувати на вимоги територіальних військових комісаріатів, сповіщаючи своїх працівників про виклик і гарантуючи їхню своєчасну реакцію. Також, обов'язково подавати до ТЦК щорічно списки

У висновку важливо підкреслити, що новий закон про мобілізацію встановлює значні обов'язки для підприємств у забезпеченні війсь

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.