Виведення російських військ як обов’язкова умова завершення війни, – Єрмак

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».

Україна перебуває на порозі важливих змін у сфері військового обліку та проходження військової служби під час воєнного стану, які передбачені новим законодавством про мобілізацію. Проєкт цього закону після інтенсивних обговорень та довгих дебатів у Верховній Раді незабаром може набути законної сили. Ураховуючи складність сучасних воєнних реалій та необхідність адаптації до ситуації на фронті під час російської агресії, президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на необхідності оновлення механізмів мобілізації.

Раніше спроби реформування військового законодавства не завершились успішно через критику та непорозуміння. Проте, з початком 2024 року внесений новий законопроєкт, який вже отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ретельно розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту.

Серед основних обговорюваних питань були електронний військовий облік, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю. Також у законі передбачено можливість демобілізації після 36 місяців служби, умови бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкове наявність військового облікового документа та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які детально будуть розглянуті під час наступних етапів обговорення.

Щодо голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив про завершення роботи з усіма поправками, однак для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні. На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа. За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня, однак остаточне рішення ще не ухвалено.

У процесі роботи над поправками до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет прийняв рішення стосовно права на відстрочку від призову для певних категорій громадян. Зокрема, в новому законопроєкті встановлено, що особам з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім'ї першого ступеня споріднення.

Після довгих обговорень та зваження всіх аспектів, було вирішено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв'язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину;один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов'язаними або особами з інвалідністю;для членів сім'ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).Також в законі визначено, що студенти, які навчаються на денній формі та проходять послідовне навчання, не підлягають мобілізації. Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також мають право на відстрочку. Варто зауважити, що у першому варіанті законопроєкту планувалося позбавити відстрочки аспірантів-контрактників, проте Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

Окрім того, отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у першому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет та обов'язкову реєстрацію електронного кабінету. Однак під час обговорення поправок від цих норм відмовилися, а функціонал кабінету буде правом українців, а не обов'язком. Таким чином, військовозобов'язаний матиме можливість оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату, а також використовувати інші доступні варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

У новому законі, який перебуває на стадії розробки, передбачається введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних. Згідно з висловленням представника Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгора Чернєва, громадяни матимуть 60 днів на оновлення своїх даних після введення закону в дію.

Цей закон є частиною більшої реформи у сфері військової оборони та обліку призовників. Свіжий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, передбачає створення цифрових облікових документів та покращення електронного Реєстру призовників "Оберіг". Запуск електронного кабінету військовозобов'язаного, який очікується у другому кварталі 2024 року, дозволить здійснювати ряд операцій онлайн, включаючи отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД через Інтернет.

У першому варіанті законопроєкту, який пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації, таких як арешт коштів та інших цінностей, обмеження права на управління транспортними засобами, а також обмеження права на виїзд за кордон. Однак, під час обговорення поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив деякі з цих обмежень, а інші суттєво модифікував.

Зокрема, відмінили блокування рахунків громадян та заборону на виїзд за кордон для ухиляючих від мобілізації осіб. Однак питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами залишається відкритим та обговорюваним у фінальному варіанті законопроєкту.

Народний депутат Федір Веніславський також зауважив, що питання про посилення відповідальності за уникання мобілізації буде розглянуто після ухвалення фінального варіанту законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради.

Крім того, новий закон буде стосуватися також українців, що перебувають за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але при оформленні нового закордонного паспорта обов'язково матимуть отримати військово-обліковий документ. Проте комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше відомий народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що для осіб, що перебувають за кордоном, буде створена можливість отримати військово-обліковий документ або внести уточнення до своїх особистих даних дистанційно. Це можна буде зробити через електронний кабінет на спеціальному порталі або за допомогою телефонного зв’язку з відповідними органами. Такий підхід дозволить українцям, які перебувають за кордоном, ефективно виконувати вимоги щодо військового обліку без необхідності особисто звертатися до військкомату або консульської установи. Це значно спростить процедуру оформлення та збереже час та зусилля громадян, що перебувають за кордоном, дозволяючи їм бути відповідальними перед законом та дотримуватися вимог щодо військової реєстрації навіть за межами країни.

У результаті обговорення законопроекту про мобілізацію у Верховній Раді України було прийнято ряд важливих рішень щодо реформування військового законодавства. Новий законопроєкт передбачає введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних та створення можливості отримання військово-облікових документів та уточнення даних дистанційно для українців, які перебувають за кордоном. Крім того, у новому законі враховані права осіб з інвалідністю та здобувачів освіти на відстрочку від мобілізації.

Процес розробки закону був складним і включав обговорення тисяч поправок до тексту. Деякі початкові положення, які передбачали жорсткі обмеження для ухиляючихся від мобілізації, були відхилені або суттєво змінені під час роботи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, були виключені заборони на виїзд за кордон та блокування банківських рахунків громадян.

Важливим аспектом є також розробка цифрових облікових документів та електронного кабінету для військовозобов'язаних, що дозволить здійснювати важливі операції онлайн без потреби фізичного відвідування військкомату. Це значно спростить процедуру військового обліку та допоможе громадянам ефективно виконувати свої обов'язки перед законом.

У цілому, новий закон про мобілізацію враховує потреби сучасного військового обліку та дозволяє ефективніше впроваджувати військові реформи в Україні.

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов'язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов'язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

«Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.

Україна зайняла активну позицію в Чорному морі, перехопивши ініціативу і ставши визначальним гравцем у регіоні. Це стало поворотним моментом у геополітичній динаміці морської зони, а Військово-Морські Сили України (ВМС) надали пояснення щодо цього етапу.

Речник ВМС Збройних сил України Дмитро Плетенчук у своїй заяві зазначив, що в сьогоднішній ранок не спостерігалося присутності бойових кораблів ні в Чорному, ні в Азовському морях. Він пояснив це тим, що російські кораблі уникають виходу в море через небезпеку знищення внаслідок дій українських військ.

Плетенчук відзначив, що така поведінка ворога може бути пов’язана з виборами президента в Росії, оскільки Кремль не хоче псувати свою імідж та уникати втрат кораблів. Він також зазначив, що наразі в Чорному морі фіксуються невеличкі катери, які використовуються для робіт біля берега.

Пресслужба ВМС повідомила про виведення Росією двох носіїв крилатих ракет "Калібр" в Середземному морі. Речник ВМС заключив, що Україна наразі знаходиться в перевагу, і російська сторона шукає тактичні рішення для уникнення подальших втрат.

У висновку можна сказати, що активна позиція України в Чорному морі свідчить про зміни у геополітичній ситуації регіону. Відсутність російських кораблів у водоймах зв'язана з намаганням уникнути можливих втрат через дії українських військ. Це також вказує на зростаючу стратегічну важливість Чорного моря та роль України в ньому. Українські ВМС виявилися в перевазі, що змушує Росію шукати нові тактичні рішення для подальшої дії.