Визнання необґрунтованими активів колишнього керівника ТЦК та СП: розслідування та наслідки

Частина українців може отримати додаткову фінансову підтримку для оплати комунальних послуг, що стане важливою підтримкою для багатьох родин у складні часи. Департамент соціальної політики повідомив, що нові механізми допомоги спрямовані на пом'якшення фінансового навантаження на домогосподарства, особливо в умовах економічної нестабільності, викликаної війною та іншими соціально-економічними труднощами.

Ця ініціатива дозволить багатьом родинам отримати часткову компенсацію за витрати на комунальні послуги, що особливо важливо для тих, хто стикається з фінансовими труднощами через втрату доходів, підвищення тарифів або інші фактори. Така допомога є важливим кроком до збереження соціальної стабільності та забезпечення мінімальних умов для життя, що дасть можливість зберегти гідний рівень життя, навіть у кризових ситуаціях.

Під виплату потрапляють родини, у складі яких є: діти з інвалідністю; особи з інвалідністю I групи (психічні розлади, вади зору або опорно-рухового апарату, інвалідність з дитинства); особи з інвалідністю II групи з дитинства. Розмір виплат залежить від пори року: з квітня по жовтень нараховують 500 гривень на кожну особу з інвалідністю, з листопада по березень – 700 гривень.

Як отримати гроші на оплату комуналки? У Департаменті також пояснили: щоб отримати виплату, слід звернутися до місцевого управління соціального захисту населення та надати необхідні документи. Серед них: заява на призначення допомоги; паспорт або свідоцтво про народження дитини з інвалідністю; довідка про склад сім’ї; документ, що підтверджує інвалідність (МСЕК, ЛКК або витяг з рішення експертної комісії); рахунки за житлово-комунальні послуги. При цьому слід не забувати, що документи потрібно оновлювати щороку, щоб продовжувати отримувати допомогу.

Нагадаємо, Україна у співпраці з Сінгапуром покращує розслідування віртуальних активів та криптозлочинів.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.