WSJ: Україна може завдати удару ракетами ATACMS по військових аеродромах у Ростовській області

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужного підпільного виробництва небезпечних речовин. Ця нелегальна лабораторія спеціалізувалася на виготовленні заборонених препаратів у значних обсягах щомісяця.

Нардеп Мар’яна Безугла продовжує жорстко критикувати керівництво Повітряних сил України.

Вона знову заявила, що вони фальсифікують статистику прильотів, називаючи ракети, що влучили по цілях, “уламками”.

На її думку, це робиться, щоб зберегти “віру в ЗСУ”. Але ставлення людей до мобілізації “показує справжню довіру більшості до величезної забюрократизованої військової системи”.

Як приклад вона навела ракетний удар по Києву 8 червня, який, на думку Безуглої, показав, що насправді відбувається з українською ППО.

Нардеп ставить запитання, чому російські ракети збивають на околицях Києва, а не за межами міста. І чому не змогли перехопити кілька ракет Х-101 під час атаки на столицю 8 липня – хоча раніше такі ракети, згідно зі звітами командування, збивали.

За її словами, крім фальсифікації статистики, розрахунки української ППО слабко оснащені і погано скоординовані між собою. Іноді буває так, що ракетою від Patriot збивають “Шахед”, “а російська ракета знищує важливий об’єкт критичної інфраструктури на мільярди”.

“Елементарних мобільних груп і дронових розрахунків на ключових об’єктах інфраструктури часто немає, а ключові об’єкти часто не мають ППО взагалі, і росіяни про це прекрасно знають, – пише вона.

Також Безугла розповіла, що досвідчених бійців мобільних груп часто відправляють на фронт у піхоту, а на їхнє місце набирають частково придатних ветеранів без досвіду, а іноді й за хабарі тих, хто хоче відсидітися в тилу.

Ситуація з ремонтами техніки ППО “жахлива”.

“Деякі зразки західної техніки вже всі несправні. Загалом по іноземній техніці досі не проводяться регламентні роботи, не ведеться облік мотогодин, що унеможливлює планування робіт, не підписано більшість договорів на виїзні ремонти, на техніку відсутні формуляри, не визначено склад запчастин”, – пише нардеп.

Ремонти проводяться часто на неавторизованих фірмах, і техніка за місяць-два знову виходить з ладу.

Одна з великих проблем – невміння військових чиновників організувати навіть надходження західних коштів.

“За минулий 2023 рік тільки Велика Британія не розподілила і не профінансувала ремонти ППО на 400 млн фунтів, тому що в Міноборони і Генштабі ЗСУ не змогли пояснити, яким чином планують витратити ці кошти”, – пише Безугла.

Також вона додала, що “ракети для ППО поставляються партнерами настільки дозовано і їх настільки мало, що, наприклад, Patriot змушені переводити в ручний режим для їхньої економії”.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.