Як арештовані активи Медведчука опинилися у руках бізнесмена Міщенко

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадаємо, днями генерала Драпатого призначили командувачем Сухопутними військами, командир 95-ї бригади Апостол став заступником голови комітету ЗСУ, а командир 93-ї бригади Паліса – заступником глави Офісу президента.

На думку Безуглої, ці призначення можуть значно послабити фронт.

«Протягом тижня надходить інформація про активізацію російського наступу на Краматорськ. Одна з ключових бригад під керівництвом Драпатого – 93-тя, командиром якої є Паліса. У дні, коли ворог активізує наступ, Драпатого і Палиса призначають до Києва на небойові посади.

Це тягне за собою управлінський вакуум як у фронтовій структурі управління, так і в одній із ключових бригад у момент наступу противника. Отже, замість того, щоб розширити бойові повноваження Драпатого і надати йому управління більшою частиною фронту, його призначають на тилову посаду Командувача сухопутними військами. «Почесне підвищення».

Завдання на цій посаді включають підготовку резервів, координацію роботи ТЦК і СП, нескінченне «упороте» створення «паперових» бригад, що вже давно дискредитувало себе. Заступники у Драпатого від Сирського і Павлюка, а кадровий склад сформовано з кумів, сватів і друзів генеральських кланів.

Навіть за наявності карт-бланшу, якого Драпатій не отримав, розібратися в тилових питаннях йде кілька місяців. Але спеціалізація генерала – бойове управління, у чому він досяг унікальної майстерності. У результаті ми втрачаємо найкращого бойового менеджера, а ризик втрати Донецької області в інавгурацію Трампа зростає в рази», – пише Безугла.

На її думку, проблеми можуть бути і в Курській області.

«Одна з ключових бригад на Курщині – 95-та під командуванням Апостола – також втратила командира. Апостола відкликали до Києва. Це додатково збільшує бойові ризики», – пише нардеп, заявляючи, що “вся ситуація виглядає як спланована російська операція”.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з декларацією, квартира має площу 134 квадратних метри. За даними військового та журналіста Сергія Роніна, квартира розташована в елітному будинку на Печерську за адресою вулиця Євгена Коновальця, 36-Б.

Офіційна заробітна плата Ярослава Железняка як народного депутата за рік складає близько 660 тисяч гривень. Таким чином, вартість квартири приблизно дорівнює 17 річним зарплатам депутата.

Новина про елітну нерухомість депутата викликала обурення в суспільстві. Військовий Кирило Данильченко, прокоментувавши ситуацію, висловив своє незадоволення в соціальних мережах: “Поки одні гублять здоров’я, роки на службі, єдине життя, інші в Покровську відкручують бойлери і в машини вантажать меблі, треті успішні сімейні ‘бізнеси’ запускають. Все нормально. Ми разом. Ми орали – я і трактор.”

Наразі не було офіційних коментарів від Ярослава Железняка або його представників щодо новини про нову квартиру. Однак це питання ймовірно стане предметом подальшого розслідування, як з боку журналістів, так і громадськості.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ввечері 29 листопада жителі мікрорайонів 8 Березня, Колонія, Східний проспект та інших чули сильний вибух. Після цього у частині районів зникла електроенергія.

“Деякі містяни бачили пожежу поблизу трансформаторної підстанції,” — йдеться у повідомленні.

Окрім відключення електроенергії, у місті спостерігаються перебої з інтернет-зв’язком. Зокрема, оператор “Поінт” заявив про аварію на магістральній лінії та тимчасове переключення на резервний канал зв’язку.

Бердянськ, що знаходиться під російською окупацією, неодноразово ставав місцем вибухів і пошкоджень критичної інфраструктури. Це створює додаткові труднощі для місцевих жителів, які вже відчувають на собі наслідки окупації.

Окупаційні сили Російської Федерації (ЗС РФ) нанесли напад на телевізійну телевежу в місті Харків. За даними Організації відновлення Армії (ОВА), в результаті цього нападу немає жертв, однак внаслідок атаки в місті спостерігаються перебої з телевізійним сигналом. Про це повідомив у Telegram голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у понеділок, 22 квітня. У мережі опублікували момент удару по телевежі, внаслідок чого її верхня частина зруйнована. Синєгубов також повідомив, що співробітники перебували в укритті під час тривоги та ніхто не постраждав.

"На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення. Тому вчергове звертаємось до громадян: довіряйте лише офіційним джерелам інформації", — наголосив начальник Харківської ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов у Telegram о 16:37 повідомляв, що у місті "дуже гучно". Пізніше очільник Харкова додав, що окупанти цілили по інфраструктурному об'єкту. "Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється", — написав Терехов.

Повітряна тривога в Харківській області тривала з 14:55 до 17:26. У цей час Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування окупантами балістичного озброєння і можливе застосування ЗС авіаційних засобів.

Нагадаємо, 27 березня СБУ затримала двох агентів ФСБ, які готували ракетні удари по об'єктах телекомунікацій у трьох регіонах. Зокрема, один із підозрюваних збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року.

Загалом, із вищезгаданої інформації можна зробити декілька висновків. По-перше, окупаційні сили Російської Федерації продовжують активні дії на території України, атакуючи важливу інфраструктуру, зокрема телевежі, що має потенційно негативний вплив на комунікаційну ситуацію в країні. По-друге, важливою є реакція влади та місцевих органів на ці напади, зокрема, забезпечення безпеки персоналу та вжиття заходів для відновлення роботи телевізійних мереж. Нарешті, ці події ще раз підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвідки для запобігання подібним нападам у майбутньому.

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.