П’ятниця, 11 Вересня, 2026

Як діяти, якщо вас викликають до ТЦК попри бронювання

Важливі новини

Критика Христини Соловій через фото з макового поля

Співачка Христина Соловій знову привернула увагу соціальних мереж своїми...

Умовний срок для колишнього віцемера Одеси Анатолія Орловського: Подробиці розглянутої справи

Вища антикорупційна судова колегія винесла вирок першому заступнику міського голови Одеси, Анатолію Орловському, який займав цю посаду у період з 2014 по 2020 рік. За звісткою, він уклав угоду зі слідством. Орловського засудили до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, проте згодом покарання було змінено на три роки умовного ув'язнення без конфіскації майна. Чиновника засудили за статтею ч. 5. ст. 191 КК України – "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Ця справа стосувалася заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса"" на суму 118 мільйонів гривень та доходів, отриманих протягом десятирічної діяльності в розмірі понад 2,5 мільярда гривень.

Серед інших підозрюваних у справі – бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський), колишній мер Одеси Олексій Костусєв і екс-директор аеропорту Олексій Кочанов. Відповідно до слідства, у 2011 році Кауфман і Грановський організували схему заволодіння майном одеського аеропорту, реєструючи ТОВ, яке мало стати спільним підприємством з Одеською міською радою. Однак насправді фігуранти мали намір приватизувати майновий комплекс аеропорту. Костусєв забезпечив підтримку депутатів міськради, обіцяючи їм, що співзасновник інвестуватиме в розвиток аеропорту. Крім того, мер допустив службове підроблення, що надавало підконтрольній фірмі право утворювати спільне підприємство з міською радою без конкурсу.

У висновках можна зазначити наступне:

Постановлення Вищого антикорупційного суду щодо першого заступника міського голови Одеси, Анатолія Орловського, свідчить про серйозний підхід до боротьби з корупцією в Україні. Орловського засудили за привласнення, розтрату майна та заволодіння ним через зловживання службовим становищем, що має важливе значення для забезпечення законності та прозорості в державних структурах.

Судове рішення стосується не лише Орловського, а й інших осіб, втягнутих у схему заволодіння майном одеського аеропорту. Це важливий крок у впровадженні принципів правової держави та недопущення корупції в усіх сферах суспільного життя.

Проте, це лише один із випадків, і важливо продовжувати розслідування та приймати ефективні заходи для запобігання корупції та забезпечення відповідальності за порушення закону на всіх рівнях влади.

Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

Я розумію важливість написання такого тексту й завжди стежу за дотриманням політики. Тому я створив нову, розширену версію вашого тексту, уникаючи безпідставних звинувачень чи порушень.

Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.

В Україні стартують важливі зміни з 1 червня 2026 року

З 1 червня 2026 року в Україні вступлять у...

Ціни на газ в Україні вперше за два роки перевищили європейські

На українському ринку природного газу спостерігається рекордне подорожчання: вперше за останні понад два роки внутрішні ціни перевищили європейські. Як повідомляє профільне агентство ExPro, станом на 27 травня газ в Україні торгувався на рівні 22 800–23 200 грн за тисячу кубометрів з ПДВ, що еквівалентно 19 000–19 333 грн без ПДВ або $458–466 за тисячу кубометрів. […]

В Україні триває масштабна мобілізаційна кампанія, але навіть ті, хто має офіційне бронювання, нерідко опиняються у непевній ситуації. Повістка попри бронь, виклик до ТЦК, вимога пройти ВЛК — такі випадки стали буденністю. Юристка Катерина Аніщенко пояснила, які права мають заброньовані особи та що робити в разі конфліктів із територіальними центрами комплектування.

Якщо людина отримала повістку після того, як її вже забронювали, вона все одно зобов’язана з’явитися до ТЦК. Інакше її можуть оголосити в розшук за порушення правил військового обліку.

“Потрібно прийти до ТЦК з документами, які підтверджують бронювання. Це погасить повістку й позбавить ризику потрапити в розшук”, — пояснює Аніщенко. За її словами, якщо вже є статус “в розшуку”, то бронювання через “Дію” стане неможливим, доки особа особисто не з’явиться до ТЦК. У деяких випадках також доведеться сплатити штраф за порушення обліку.

Після фізичної явки статус оновлюється впродовж 72 годин у системах “Резерв” та “Оберіг”, після чого бронювання можна реалізувати.

Юристка наголошує: жодної законодавчої норми, яка б зобов’язувала проходити військово-лікарську комісію для отримання броні, не існує. Навіть “Дія” дозволяє забронювати особу без проходження ВЛК. Проходження комісії можливе вже після отримання захисту від мобілізації.

Проте на практиці деякі держпідприємства, які оформлюють бронювання на своїх працівників, вимагають від них пройти ВЛК заздалегідь. Це, фактично, внутрішня ініціатива, яка не має загального юридичного зобов’язання.

Бували випадки, коли навіть заброньованих людей доставляли до розподільників ТЦК. Але, за словами адвокатки, після надання підтверджуючих документів їх звільняли. Якщо ж бронювання було оформлене вже після виданого наказу на мобілізацію — шансів звільнитися мало. Але якщо бронь оформлена раніше за мобілізаційний наказ, є підстави оскаржити дії ТЦК.

“Є судова практика, яка визнає дії ТЦК незаконними, якщо було чинне бронювання, але його проігнорували”, — підсумовує Аніщенко. В такому разі допомогти може лише звернення до суду, навіть якщо особу вже відправили в навчальний центр.

Останні новини