П’ятниця, 16 Січня, 2026

Як феномен “фаббінгу” впливає на стосунки та що радять психологи для відновлення якісної взаємодії

Важливі новини

Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

Господарський суд Одеської області розглядає справу щодо незаконного будівництва житлових об’єктів на території Нижньодністровського національного природного парку. Прокуратура Одещини вимагає знести два житлові будинки та гараж, які належать фірмі дружини колишнього голови Білгород-Дністровської райради. У позовній заяві заступника керівника Одеської обласної прокуратури йдеться про визнання недійсним акту приймання-передачі майна між громадською організацією “Товариство мисливців та […]

Демографічна криза в Україні: війна поглибила давні проблеми із тривалістю життя та народжуваністю

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Телефонна розмова з Трампом: подробиці

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Трамп знову заявив Зеленському, що необхідно шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту. Криваву війну необхідно закінчувати. Зеленський із Трампом погодився і сказав, що сподівається, нова адміністрація візьме до уваги українську формулу миру. Трамп проігнорував цей посил. На цьому й закінчили.

Розмову з Трампом організували через Орбана.

За це Зеленський обіцяв щось Орбану.

Цікаво що?

Невже тепер для Банкової Орбан став «найкращим другом», а не «ізгоєм»?

Британія подовжила програму для українців: що дає UPE

Уряд Великої Британії оголосив про продовження програми для громадян України, яка дозволяє легально перебувати в країні, працювати та отримувати соціальні послуги. Про це повідомила міністр внутрішніх справ Іветт Купер, пише РБК-Україна. Йдеться про програму Ukraine Permission Extension (UPE), яка діє для тих, хто вже має статус за схемами Homes for Ukraine, Ukraine Sponsorship Scheme, Ukraine […]

На Вінничині поліція знищила мільйонний наркобізнес

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужної нарколабораторії. Ця лабораторія спеціалізувалася на виробництві амфетаміну, виготовляючи значні обсяги цієї небезпечної речовини щомісяця.

Правоохоронці ліквідували нарколабораторію: ділки виготовляли 10 кг амфетаміну щомісяця, діяли у Вінницькій та Київській областях, їх “бізнес” приносив мільйонні доходи.

Повідомляє Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.

На Вінниччині ліквідовано незаконну діяльність злочинної організації. Йдеться про нарколабораторію у приватному будинку на Вінниччині, а також групу фігурантів, які діяли на території столиці, а також у Київській та Вінницькій областях.

Поліцейські встановили, що організував наркобізнес 37-річний житель столиці. Він залучив до злочинної діяльності ще п’ятьох місцевих мешканців. Так звані лаборанти займалися виготовленням амфетаміну.

Для маскування незаконної діяльності організатор облаштував нарколабораторію у приватному будинку на Вінниччині та поставляв туди прекурсори. Крім того, він контролював рух отриманих від незаконної діяльності грошей та розподіляв прибуток між учасниками групи.

Потужності такої лабораторії дозволяли зловмисникам виготовляти щомісяця понад 10 кг амфетаміну, а “бізнес” приносив їм понад мільйон гривень доходу на місяць.

Поліцейські за силової підтримки бійців батальйону поліції особливого призначення ГУНП в м. Києві та тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції провели 13 одночасних обшуків та ліквідували діяльність нарколабораторії. Під час слідчих дій вилучено амфетамін, канабіс, прекурсори, лабораторне обладнання, автівки, гроші, зброю та сотню набоїв.

Вартість вилучених наркотичних речовин та їхніх компонентів за цінами “чорного” ринку становить понад мільйон гривень. Все вилучене направлено на експертизу.

Шістьох учасників поліцейські затримали.

Слідчі Нацполіції вже повідомили їм про підозру за ч. 1, 2 ст. 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній) та ч. 3 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах, вчинені злочинною організацією) Кримінального кодексу України.

За вчинене їм загрожує до 12-ти років ув’язнення з конфіскацією майна.

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.

Останні новини