Як Мінкульт спільно з Мін’юстом знищує культурну спадщину

Відомо, що ВАКС випустив екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до схеми, пов'язаної з масштабними фінансовими порушеннями під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Ця справа, що набула гучності в суспільстві, здивувала багатьох тим, що суд привів Лієва під особисте зобов'язання, замість тримання під вартою, як було відомо раніше.

Адвокат Назар Кульчицький, коментуючи це рішення, зазначив, що суд розглядав справу без присутності прокурора, що викликає питання щодо об'єктивності процесу. Не менш важливою стала інформація, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли надати достатніх доказів для підтримки обвинувачення щодо Лієва.

Суддя Ярослав Шкодін відзначив, що відсутність достатніх доказів з боку прокуратури створює серйозні сумніви у вині екс-чиновника, запитуючи, як саме суд має вирішити питання, якщо навіть прокуратура не бачить складу злочину.

Ці події викликали хвилю обурення в громадськості, особливо враховуючи той факт, що Лієва вже раніше було взято під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, проте пізніше його випустили під особисте зобов'язання. Нині ж, після скасування рішення про особисте зобов'язання та закінчення терміну тримання під вартою, Лієв залишився без запобіжного заходу, що викликає серйозні питання стосовно системи правосуддя та її ефективності.

ВАКС, розглянувши клопотання щодо зміни запобіжного заходу, вирішив залишити це питання без розгляду за згодою обвинувачення, що подальшим чином може вплинути на хід подальшого судового процесу.

Вищезгадана стаття відображає складну ситуацію навколо екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали у великомасштабних фінансових порушеннях під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішення суду щодо зміни запобіжного заходу здивувало багатьох, особливо враховуючи відсутність прокурора під час розгляду справи. Нагальною стала проблема недостатньої кількості доказів, які змогли б підтвердити обвинувачення щодо Лієва з боку НАБУ та САП. Ця ситуація підкреслює необхідність покращення системи правосуддя та боротьби з корупцією в Україні.

У нинішній момент у країні наростає обговорення можливого збільшення податкового навантаження на громадян та підприємства. Зокрема, Міністерство фінансів розглядає новий законопроект, що передбачає значне підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Ці кроки мають на меті збільшення доходів державного бюджету для забезпечення фінансування важливих галузей та соціальних програм.

Високі ставки ПДВ та військового збору можуть негативно позначитися на фінансовому становищі бізнесу та споживчій активності населення. Підприємства можуть змушені будуть перенести витрати на оподаткування на ціни товарів і послуг, що призведе до зростання вартості життя для громадян. Крім того, це може вплинути на конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному ринку.

З іншого боку, прибуток від збільшення податкових надходжень може бути використаний для реалізації стратегічних проектів у сфері інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших сфер, що сприятиме загальному підвищенню рівня життя громадян.

Таким чином, підвищення податків в Україні є складною та багатогранною проблемою, яка потребує уважного аналізу всіх можливих наслідків. Вирішення цього питання вимагатиме балансу між потребами держави у фінансовій стабільності та захистом інтересів громадян та бізнесу.

Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.