Як подолати осінню втому та сезонну депресію

Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи щодо колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над дітьми, що перебували на її підпорядкуванні. За даними Закарпатської обласної прокуратури, установа стала місцем тривалого насильства, яке залишалося непоміченим або навмисно ігнорувалося керівництвом.

Прокуратура зазначає, що обвинувачена могла діяти всупереч обов’язкам, передбаченим законодавством, і не вжила заходів для запобігання злочинним діям стосовно вихованців. Посадовій загрожує покарання у вигляді ув’язнення до трьох років або обмеження волі на той самий термін, якщо суд визнає її винною у службовій недбалості та приховуванні злочину.

Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.

Національне антикорупційне бюро України зафіксувало спробу несанкціонованого прослуховування одного зі своїх керівників, який очолює розслідування корупційних схем у оборонній сфері. Під час перевірки помешкання посадовця були виявлені спеціальні технічні засоби, призначені для прихованого збору інформації.

Представники НАБУ підкреслили, що такі дії є прямим втручанням у роботу органу, який веде розслідування злочинів високого рівня, і можуть мати серйозні наслідки для безпеки держави. Співробітники бюро зазначили, що робота детективів, які займаються боротьбою з корупцією в оборонному секторі, завжди підпадає під підвищену увагу з боку зацікавлених осіб, і такі спроби перешкоджання не залишаються безкарними.

За даними НАБУ, йдеться про керівника підрозділу, що займається розслідуваннями зловживань та махінацій під час оборонних закупівель. Зокрема, його команда працює над епізодами, пов’язаними із закупівлею безпілотників, а також бере участь у розслідуванні резонансної справи «Мідас».

Під час перевірки у житлі детектива було знайдено технічні засоби, які могли використовуватися для негласного стеження та збору інформації. У Бюро наголошують: встановлення таких пристроїв є незаконним і може свідчити про спробу тиску або втручання в роботу антикорупційних органів.

За попередньою інформацією, до спроби встановлення прослуховування можуть бути причетні співробітники одного з правоохоронних органів. Конкретну структуру в НАБУ поки що не називають.

У відомстві підкреслили, що подібні дії створюють ризики для незалежності слідства, особливо з огляду на чутливість справ, пов’язаних з оборонною сферою та використанням бюджетних коштів під час війни.

За цим фактом уже розпочато досудове розслідування. Правову кваліфікацію події мають надати слідчі.

У вересні 2025 року зафіксовано понад 19 тисяч випадків самовільного залишення військових частин, повідомив Ігор Луценко. Він зазначив, що якщо враховувати усі випадки цього року, загальна кількість таких інцидентів наближається до 160 тисяч. Водночас, за словами Луценка, офіційна статистика не дає повного уявлення про ситуацію, оскільки реальна кількість осіб, які залишили свої частини, значно вища.

Зокрема, Луценко акцентував увагу на тому, що дані статистики формуються лише на основі зареєстрованих кримінальних проваджень, а ці справи, в свою чергу, мають певні обмеження. Причина в тому, що відсутність достатньої кількості кадрів у службах, які займаються реєстрацією таких випадків, призводить до заниження офіційних показників. Таким чином, реальна картина значно складніша, і не відображає повного масштабу проблеми.

Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.