Субота, 19 Квітня, 2025

Як правильно оскаржити висновки військово-лікарської комісії в Україні

Важливі новини

Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Назаренко розпочав свою діяльність на посаді ще при Олександрі Горгані і продовжував працювати з наступними очільниками області: Олександром Терещуком, Михайлом Бно-Айріаном, Олексієм Чернишовим, Василем Володіним, Олександром Павлюком та Олексієм Кулебою. Протягом цих років Назаренко став фігурою, навколо якої з’явилося безліч питань.

Особливий інтерес у ЗМІ викликала інформація про ймовірні зв’язки Назаренка з Андрієм Куковенком, директором ТОВ «АМК Рем-Буд». За даними джерел, Назаренко є кумом Куковенка, а його компанія регулярно вигравала тендери на ремонт, будівництво та обслуговування доріг і інфраструктурних об’єктів. В результаті, ТОВ «АМК Рем-Буд» освоїло понад мільярд бюджетних гривень.

Ще однією важливою фігурою є Руслан Ничик, начальник служби автомобільних доріг Київщини, який, за даними журналістів, є спільним другом Куковенка і Назаренка. Ця тріада викликала підозри в корупційних схемах та непрозорих процедурах вибору підрядників.

Дмитро Назаренко також підозрюється у зв’язках з компанією «Нідком», яка отримала значні замовлення на ремонт медичних установ Київщини, заробивши близько 250 мільйонів гривень. Це породило підозри в можливих корупційних схемах, де Назаренко міг отримувати значні відкатки.

Особливу увагу привернула скандальна закупівля весною 2023 року, коли КОВА витратила 40 мільйонів гривень на сумнівні медичні закупівлі, включаючи томограф вартістю 44,5 мільйона гривень. Цю закупівлю, як стверджують джерела, затверджували на найвищому рівні в КОВА, зокрема за участю Назаренка.

Незважаючи на те, що Дмитро Назаренко завершив свою кар’єру на посту першого заступника голови КОВА, його діяльність залишила чимало питань і підозр. Ймовірно, ще не раз буде чутися про його спроби повернутися до влади, аби продовжити корупційні практики, що вже стали частиною його репутації.

Зеленський Трампу: «Ми не хочемо поспішати із закінченням війни»

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

«Трамп знає про моє бажання нікуди не поспішати на шкоду Україні. Країна вже давно бореться за свій суверенітет. Скільки б президентів або прем’єр-міністрів не хотіли оголосити про припинення війни, ми не збираємося просто здаватися і відмовлятися від нашої незалежності», – сказав український президент в інтерв’ю журналу Le Parisien.

За його словами, у «заморожуванні» війни і швидких домовленостях із Росією є «небезпека». «Ми повинні поставити Путіна на місце», – додав він.

Також Зеленський заявив, що наразі Трамп не має доступу до всієї необхідної інформації про війну, зокрема, до даних розвідки, Пентагону та дипломатичних каналів.

«Коли він буде там (у Білому домі, – Ред.), ми зможемо говорити однією мовою, з однаковим рівнем інформації», – сказав український президент.

Нагадаємо, раніше Трамп говорив, що вже отримує щотижня доповіді від спецслужб і відомств щодо ситуації в Україні. На цій підставі він заявляв, що втрати ЗСУ вищі, ніж офіційно декларовані.

Раніше Дональд Трамп неодноразово закликав до якнайшвидшого припинення вогню і сказав, що Зеленський має бути готовим до переговорів із РФ для закінчення війни. Але Зеленський, як бачимо, зараз дає зрозуміти, що не хоче припиняти вогонь найближчим часом.

Учора ЗМІ повідомили, що в Україну після нового року може прибути його представник Кіт Келлог.

Відновлення зв’язків: Шляхи та стратегії повернення українських громадян з-за кордону, що пропонує Шмигаль

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Порошенко збагатився на майже 40 мілйонів за два останні місяці

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Україна отримала лише половину обіцяної допомоги від союзників, – Клаус Йоганніс

На нещодавньому саміті НАТО відбулася значуща дискусія щодо рівня підтримки України. Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з критичними зауваженнями на адресу деяких союзників, висловлюючи думку про недостатній рівень допомоги Україні.

Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з важливим заявленням під час саміту НАТО у Вашингтоні, в якому висловив свою недоволість недостатньою підтримкою України з боку західних союзників.

За словами політика, цитованого виданням The Guardian, Україна досі не отримала від Заходу всю обіцяну допомогу, необхідну для протистояння російській агресії та забезпечення своєї безпеки в умовах військового конфлікту.

«Щодо допомоги, яку ми всі надаємо, я думаю, настав час бути реалістами: ми надали близько половини обіцяного», — сказав Йоганніс журналістам.

Він додав, що цього явно недостатньо, і що «якщо ми хочемо, щоб Україна перемогла, ми маємо допомагати більше».

Нагадаємо, під час відкриття саміту НАТО президент США Джо Байден анонсував передачу Україні додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. Президент Зеленський подякував США за нові системи Patriot, але сказав, що їх замало.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, у свою чергу, заявив, що винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів «прямо зараз перебувають на шляху» до України.

В Україні військовозобов’язані громадяни мають право оскаржити рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) щодо своєї придатності до служби в армії, якщо є підстави для сумнівів у правильності висновків комісії. Причинами для оскарження можуть бути формальні помилки, невідповідність даних у медичних документах, зміни у переліку хвороб чи навіть розслідування проти членів ВЛК.

Наразі термін проходження ВЛК для “обмежено придатних” продовжили до 5 червня 2025 року. Тому важливо знати, які кроки слід робити для оскарження рішення, якщо громадянин вважає, що його обстеження не було об’єктивним.

Алгоритм дій для оскарження рішення ВЛК

  1. Куди звертатися для оскарження:

    • Якщо рішення ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не задовольняє військовозобов’язаного, він може звернутися до ВЛК області або м. Києва.
    • Постанови ВЛК областей можуть переглядати ВЛК регіонів.
    • У разі потреби переглядати постанови лікарсько-консультативних комісій має право Центральна ЛКК, яка є керівним органом у системі військово-лікарських комісій.
  2. Підстави для оскарження:

    • Формальні помилки: Якщо під час перевірки документів виявлено помилки, наприклад, незаповнений рядок у медичній формі.
    • Кримінальні розслідування: Якщо проти членів ВЛК відкриті кримінальні справи, наприклад, через підозри в хабарництві, рішення може бути оскаржене у суді.
    • Зміни в Розпису хвороб: Якщо зміни у переліку хвороб визначають нові умови для придатності до військової служби, рішення можна оскаржити.
  3. Як подати заяву: Для того щоб оскаржити постанову ВЛК в досудовому порядку, необхідно подати заяву про перегляд постанови. До заяви потрібно додати всі документи, видані військово-лікарською комісією, і чітко вказати підстави для оскарження, наприклад, про непомічену хворобу або помилку в діагнозі.

Якщо громадянин вважає, що рішення ВЛК не є обґрунтованим, важливо діяти швидко. Інакше можна пропустити терміни для подачі заяви.

Оскарження рішення може затягнути процес проходження медичного огляду, тому потрібно бути готовим до того, що відстрочка може бути на кілька місяців.

Оскарження рішення ВЛК — це важливий інструмент для тих, хто вважає, що медичне обстеження не було проведено справедливо або правильно. Це дозволяє військовозобов’язаним захистити свої права і отримати можливість пройти обстеження знову, якщо рішення комісії виявиться помилковим.

The post Як правильно оскаржити висновки військово-лікарської комісії в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини