Як російські бомбардувальники перекреслюють плани війни в Україні

Кирило Буданов – видатна постать у сфері військової розвідки, яка вирізняється не лише на українській арені, а й на світовому рівні. Його публічні виступи та інтерв'ю завжди привертають увагу, а його прогнози та пророцтва щодо майбутнього України та світових подій часто стають об'єктом обговорення. У своїх виступах він завжди виражає оптимізм стосовно майбутнього України в умовах війни та прогнозує невідворотний розпад Російської Федерації. Наприклад, він заявляв, що активні воєнні дії завершаться до кінця 2022 року та що українські війська скоро захоплять Крим. Хоча багато з цих прогнозів не збулися, Буданов вважає, що це відображенням зміни обставин і вносить свої корективи у діючу ситуацію.

У цьому інтерв'ю, проведеному 19 квітня, він надавав відповіді на широкий спектр питань, починаючи від ситуації на фронті та тактики російських сил, закінчуючи політичними перспективами та особистими поглядами. Варто зазначити, що на деякі питання він відмовився відповідати, особливо стосовно причин невдач українського наступу та можливих переговорів з Росією.

Прогнози Буданова стосовно подальших подій відтепер не настільки оптимістичні, але він залишається впевненим у тому, що Україна не програє у цьому конфлікті. Він підкреслює, що "Армагеддон не відбудеться", і впевнено додає, що завжди знайдуться вирішення на останній момент.

У світлі останніх подій, зокрема збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22МЗ, інтерв'ю з Кирилом Будановим набуває особливої актуальності. Його скромні відповіді та обережний підхід до викладу інформації свідчать про серйозність та вагомість подій, що відбуваються на передовій. Хоча деталі таких операцій залишаються конфіденційними, їх успіх свідчить про високий професіоналізм та ефективність українських військових.

Наприкінці розмови Буданов підкреслив, що Україна має намір продовжувати боротьбу та захищати свою незалежність. Хоча війна непроста, вона є випробуванням, яке Україна зможе подолати завдяки своїй вольовій силі та рішучості.

Кирило Буданов в інтерв'ю розглядає не лише минулі події, а й їх наслідки та можливі перспективи. Він розглядає збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 як важливу подію у контексті війни, зазначаючи, що це перше збиття літака дальньої авіації в цьому конфлікті. Підкреслюючи важливість цього досягнення, він наголошує на зменшенні загрози для міста Одеси, яке було піддане інтенсивним бомбардуванням ракетами Х-22.

Буданов аналізує можливі наслідки цього збиття, вважаючи, що російські сили шукатимуть нові стратегії та засоби для атак. Він відзначає, що ракети Х-22 є застарілим радянським виробом, який хоча і має велику потужність, проте не завжди дотримується високої точності, що може призвести до невипадкового знищення цивільних об'єктів.

У своїх відповідях на питання про песимістичні прогнози стосовно майбутнього України він відзначає, що ситуація є складною, проте підкреслює важливість підходу до аналізу ситуації з позитивної точки зору. Він закликає до уваги до позитивних змін, які можуть відбутися навіть у найскладніших умовах.

Крім того, Буданов зазначає, що проблеми, з якими стикається Україна, є системними і давніми, але важливо пам'ятати, що країна продовжує існувати і продовжує боротися за свою незалежність.

Щодо успіхів російських сил, Буданов визнає реальний успіх у боях під Авдіївкою, але зазначає, що багато інших аспектів ситуації залишаються невизначеними.

У своєму висловлюванні Кирило Буданов наголошує на тому, що війна вирішується не лише ударами, але й дійсними бойовими операціями на місцях. Він порівнює цю ситуацію зі стародавніми часами, коли рішальну роль відігравало вторгнення людей на територію. Навіть при великій кількості зброї та техніки, без активних дій на місцях не можна досягти значних змін.

Коли йдеться про запаси ракет, Буданов зазначає, що російські сили накопичили певну кількість боєприпасів, особливо у зв'язку з відсутністю ударів протягом певного періоду. Проте він підкреслює, що запаси не безмежні, і вказує на економію боєприпасів з боку російської сторони.

Щодо допомоги з боку інших країн, Буданов стверджує, що російські сили діють самостійно та ефективно здолали санкції. Він відзначає, що хоча українська влада та інші представники висловлювали оптимістичні прогнози у минулому, він не жалкує про ці висловлювання, оскільки вони відображали реальний стан справ на той момент. І відомий воєнний аналітик підкреслює, що він ніколи не жалкує про свої висловлювання, навіть якщо обставини змінюються.

Такі прогнози, на його думку, дають людям реальний зміст і віру в перемогу, а не марну надію. Це спонукає людей діяти та вірити у свої можливості.

У своїх відповідях Кирило Буданов зазначає, що його прогнози базуються на реальних фактах і обставинах, а не на вигадках чи марних сподіваннях. Він підкреслює, що у воєнний час навіть найточніші прогнози можуть зазнати корекцій через зміну обставин.

За його словами, найближчим часом Україну чекають складні періоди, але ситуація не є катастрофічною. Він відзначає, що армагеддон не наступить, але проблеми зійдуться приблизно з середини травня або початку червня.

У відповідь на запитання про зміни у російській армії протягом двох років війни, Буданов зазначає, що воєнний конфлікт завжди призводить до розвитку технологій та індустрії. Він відзначає, що якість техніки падає через відсутність нового обладнання, але якість оснащення піхотинців покращується. Щодо особового складу, він стверджує, що ті, хто були на фронті в перші місяці війни, були справжніми професіоналами, але їх кількість зменшується, і російська армія веде більше мобілізованих вояків.

На запитання про моральний дух російських військових, Буданов не надає конкретної відповіді, але зазначає, що у Росії воюють мобілізовані війська, що може впливати на їхній моральний стан.

У своїх відповідях Кирило Буданов звертає увагу на те, що мобілізовані війська, які призвали за гроші чи змусили вступити, не завжди мають високий моральний дух та сильно старання у бою. Він наголошує, що російська ментальність, яка відображається у фразі "ідіть вперед", може впливати на підготовку і мотивацію бійців.

На запитання про ситуацію з розвідкою в Україні, Буданов визнає, що російська розвідка присутня та намагається впливати на події, але не робить чітких висновків щодо її прогресу або регресу.

Щодо можливості початку переговорів у важку ситуацію, він відзначає, що це не його компетенція, а на питання про поради президенту він відповідає, що не має жодних рад.

Насправді, він вважає, що завершення війни можливе поверненням на кордони 1991 року, навіть якщо після цього буде напружена ситуація. Він підкреслює, що конфлікт буде періодично з'являтися і затихати, оскільки це відображає історичні реалії відносин між Україною та Росією.

Кирило Буданов у своїх відповідях підкреслює, що ситуація залишається стабільною і відсутні будь-які загрози на даний момент. Щодо інформації про можливий наступ на Київ та висадку російського десанту в Гостомелі, він вказує на те, що така інформація була доступна і передавалася вищим органам влади. Проте, він ухиляється від коментарів щодо реакції президента на цю інформацію.

Крім того, він вважає неетичним коментувати висловлення інших посадових осіб, таких як директор ЦРУ, і зауважує, що кожен може сприймати їх позицію по-різному.

Щодо питання про контрнаступ минулого літа, він пропонує обмежитися обговоренням тільки тих тем, які безпосередньо стосуються його компетенції та відповідальності. Щодо узгодження планів з західними партнерами, він не вбачає в цьому нічого неприродного, адже співпраця з партнерами може забезпечити додаткову підтримку та ресурси для успішного виконання планів.

Кирило Буданов підкреслює, що його плани не узгоджуються, оскільки деякі питання стосуються багатьох сторін. Він вважає важливим завчасно попередити та обговорити можливі наслідки з іншими партнерами, оскільки однобічне партнерство є непродуктивним. Щодо критики з боку американської розвідки щодо дій ГУР на території Росії, він вважає, що така критика може бути спричинена впливом на багато країн і повинна бути нормально обговорена з партнерами.

Успішні операції ГУР, зокрема випадок переходу російського вертолітника на сторону України та його подальша смерть в Іспанії, розглядаються як приклади типових психологічних помилок людей, які розслабляються після досягнення успіху. Буданов визнає, що ці помилки були допущені індивідуальними особами і підкреслює необхідність запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Щодо операції "Майдан-3", Буданов зазначає, що це питання вже стосується державної таємниці, і не може надати більш детальної інформації. Однак він підтверджує, що росіяни продовжують працювати над цією операцією.

Кирило Буданов розповідає, що проросійські сили в Україні активно камуфлюють свою діяльність під різноманітні питання соціальної напруженості, оскільки вони розуміють, що відкрите просування проросійської позиції не є ефективним. Він застерігає, що уповільнення процесу обміну полоненими пов’язане зі збільшенням соціальної напруги в країні, зокрема через російське втручання та зміцнення політичної впливовості.

У розмові про конкуренцію між ГУР та СБУ, Буданов висловлює позитивне ставлення до здорової конкуренції, наголошуючи, що це стимулює до покращення роботи. Щодо уповільнення процесу обміну полоненими, він зазначає, що це пов’язане з російським впливом на соціальну ситуацію в Україні, а не з іншими факторами, такими як повернення командирів "Азову" з Туреччини.

Він відмовляється коментувати питання про свою можливу кандидатуру на посаду міністра оборони, наголошуючи на необхідності обговорювати тільки те, що відноситься до його компетенції та відповідальності.

Кирило Буданов пояснює, що питання про можливе пропонування йому посади міністра оборони є несерйозним, оскільки фактично він залишився на своїй посаді. Він також відмовляється розглядати ідею боюся чогось, крім Бога, та відзначає, що навіть не розглядає можливості полону, діяльність якого його б схиляла до страху.

На запитання щодо його історії з отруєнням дружини, Буданов стверджує, що розслідування триває, але ще занадто рано робити висновки. Він підтверджує, що стан її здоров'я поступово стабілізується, і прогресують розслідування, хоча не розкриває деталей. Коли жителі підозрюють, що це був замах на нього, він зазначає, що це було орієнтовано на його дружину, через її вплив на нього.

Здається, ви хотіли щось сказати, але не встигли. Чи можу я вам чимось допомогти?

Кирило Буданов: Так, ви праві. Це дійсно важливий аспект. Захід виявляє певну обережність у відносинах з Росією, і це розумно. Але, з іншого боку, Україна потребує підтримки у вигляді конкретних дій для захисту свого суверенітету та територіальної цілісності. Я згоден з президентом Зеленським, що захист України має бути належним чином забезпечений, подібно до захисту інших країн, як, наприклад, Ізраїлю.

ВВС: Що ви можете сказати про те, як Зеленський керує країною в геополітично складний період?

Кирило Буданов: За останні два з половиною роки Зеленський показав себе вмілим лідером, здатним приймати важливі рішення в умовах геополітичної напруги. Його здатність до діалогу і пошуку компромісів, разом із вмінням виступати на міжнародній арені, вражає. Президент йде шляхом реформ та змін, і це позитивний сигнал для майбутнього України.

ВВС: Але чи не може його заклики до Заходу створити ще більше напруженості з Росією?

Кирило Буданов: Тут потрібно знайти баланс між підтримкою України та врегулюванням конфлікту з Росією. Це складне завдання, але важливо, щоб Захід продовжував підтримувати Україну, допомагаючи їй в забезпеченні безпеки та розвитку, не спровоковуючи при цьому додаткових напруг.

Кажучи про Telegram, його використання розвідниками не лише не рекомендується, але й заборонено, оскільки це може стати джерелом загроз для безпеки країни. Щодо моєї реакції на медійні повідомлення про "вбивство", я ставлюся до них з розумінням, враховуючи спроби дестабілізації ситуації. Важливо зберігати спокій і продовжувати свою роботу на благо країни.

Кирило Буданов: Виправно, тут потрібно розглядати всі аспекти. Держава Ізраїль має вагомий статус у співпраці зі Сполученими Штатами Америки, що надає їй значно більшу підтримку. Хоча, на жаль, ми поки що не можемо похвалитися таким статусом. Але чи хотіли б ми мати таку можливість? Звісно, що так. І хто б міг бути проти того, щоб нам допомогли захищатися ще кимось? Я не думаю, що ви знайдете когось, хто був би проти цього.

ВВС: Кирило Буданов – це людина, яка давала прогнози. Можете щось сказати про цей рік? Які ваші очікування, що чекає українців?

Кирило Буданов: Наступний період, на нашу думку, буде важким. Але важкість і катастрофічність – це різні речі. Ми вже декілька разів проходили через складні періоди, і цей також переженемо, повірте мені. Нічого екстраординарного не відбудеться. Ми заздалегідь знаємо більшість їхніх планів. Як на них реагувати? Відповідь є на більшість. Так, є деякі питання, на які буде важко знайти відповідь, але ми знайдемо її. Як завжди, у останній момент придумаємо щось.

ВВС: Але багато залежить від інших чинників, зокрема від західної підтримки і допомоги партнерів...

Кирило Буданов: Це світ 21-го сторіччя, світ глобальних зв'язків. Усе пов'язане в цьому світі. Вся економіка, вона також пов'язана. Вся політика, вона також пов'язана. Тому багато чого впливає на ті чи інші події. Але, ще раз кажу вам, незважаючи на те, що кажуть, згадайте тих самих "диванних експертів", які прогнозували: "Україна проживе три дні – і все, кінець".

ВВС: Таким чином, ви порівнюєте ситуацію цього року, коли кажуть, що "Україна програє", з тим самим періодом на початку?

Кирило Буданов: Так, точно так само. Україна не програє, і Україна не буде зруйнована. Це треба зрозуміти.

У висновку слід зазначити, що українська влада і громадяни в цілому стикаються з складними викликами та напруженою ситуацією в країні. Проте Кирило Буданов підкреслив, що Україна здатна впоратися з негараздами, а важкі періоди, хоч і важливі, не є катастрофічними. Важливо зазначити, що сподівання на західну підтримку є суттєвим аспектом, але водночас необхідно мати на увазі власні зусилля та рішучість у вирішенні проблем. Зауважимо також, що українське суспільство виявило стійкість та вміння адаптуватися до нових викликів, що дає підстави для певного оптимізму у майбутньому.

У Чернівецькій області на 20 квітня сталася напруга через конфлікт між місцевими мешканцями та працівником Вижницького районного територіального центру культури та спорту (ТЦК). За даними Чернівецького обласного територіального центру культури та спорту, працівника атакували, і він був змушений використати зброю для самозахисту. Подія сталася неподалік від села Чорногуз під час інформаційного заходу для місцевого населення, коли кілька людей напали на працівника, блокуючи його автомобіль і погрожуючи йому.

Захищаючись, працівник ТЦК використав зброю, відповідно до закону, здійснивши постріли в землю, щоб відвести нападників. Жодна людина не постраждала, проте поліція була викликана на місце події, і зараз проводиться розслідування інциденту.

У ТЦК наголосили на відповідальності за перешкоджання роботі військовослужбовців ТЦК та СП. Наразі також вивчається відео конфлікту, на якому видно, як працівника ТЦК кидають на землю і почуваються постріли. Учасники конфлікту декілька разів закликали до виклику поліції.

Загальні висновки до цієї ситуації можуть бути такими:

• Конфлікт між місцевими мешканцями та працівником ТЦК свідчить про необхідність уважного відношення до спілкування з громадою та попередження можливих конфліктних ситуацій.

• Використання зброї співробітником ТЦК підкреслює важливість знання законів щодо самозахисту та використання зброї, а також необхідність навчання персоналу таких законів та навичок.

• Реакція поліції на подію підкреслює важливість оперативної реакції правоохоронних органів на подібні інциденти для забезпечення громадської безпеки та розслідування подібних випадків.

• Потреба у додаткових заходах безпеки та контролю під час проведення подібних інформаційних заходів, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

• Необхідність удосконалення комунікаційних навичок та вміння врегулювання конфліктів у працівників громадських установ для підтримки позитивних відносин з громадою.

Україна отримала першу партію ракет для систем протиповітряної оборони (ППО) від міжнародних партнерів у рамках нещодавно обіцяного пакету допомоги. Цю важливу новину оголосив президент Володимир Зеленський під час відкриття засідання «Коаліції охочих», зазначивши, що цей крок є значним внеском у зміцнення обороноздатності країни. Зеленський підкреслив, що підтримка партнерів допоможе не тільки захистити українське небо від загроз, а й сприятиме стабільності та безпеці в регіоні.

Ця допомога стала результатом тривалих переговорів з міжнародними партнерами і є важливим етапом у реалізації планів щодо модернізації та посилення оборонних можливостей України. Українські військові вже розпочали інтеграцію нових ракет у наявні системи ППО, що дозволить значно покращити здатність відбивати авіаудари та інші повітряні загрози.

«Дякую Марку за програму PURL, дякую іншим друзям і союзникам. Нам потрібні ракети PAC-3, PAC-2 від США. Нам потрібна ППО. Ми дуже вдячні за останній пакет протиповітряної оборони. Я не можу поділитися всіма деталями. Але половина пакету вже тут, вона надійшла два дні тому. Тому дуже дякую. Ми розраховуємо на продовження цієї програми», — зазначив Зеленський.

Президент наголосив, що Україна продовжує потребувати додаткових ракет і систем протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури та міст від російських атак.

Окремо Зеленський звернувся до західних партнерів із проханням підтримати відновлення енергетичної системи України.

«Росія бʼє по наших цивільних, по нашій енергетиці. У нас була жахлива зима. І я думаю, що лише допомога наших друзів і стійкість наших людей дали нам можливість вижити. Ось чому ми просимо допомогти з відновленням енергетичної системи. Я сподіваюся, що ми завершимо цю війну. Але нам у будь-якому випадку треба думати про наступну зиму. І нам треба швидкі кроки, в нас є плани, ми поділимося з вами. Адже самостійно це дуже складно відновлювати», — додав він.

Раніше президент заявляв, що Україна не отримала ліцензії на виробництво систем Patriot чи ракет до них. Він підкреслював необхідність закриття українського неба для посилення обороноздатності країни.

Водночас у Повітряних силах повідомляли про розробку альтернативних рішень. Зокрема, заступник командувача безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко зазначав, що Україна працює над ідеями перехоплення ворожих крилатих ракет за допомогою дронів-ракет.

Питання посилення протиповітряної оборони залишається одним із ключових у співпраці України із західними союзниками.

Уночі перед четвергом, російські війська нанесли напад на Харків, випустивши 15 безпілотників, що призвело до трагічних наслідків. Глава Харківської обласної державної адміністрації, Олег Синєгубов, повідомив про пошкодження житлових будинків та загибель щонайменше чотирьох людей, а ще 12 отримали поранення. Найбільше постраждав Новобаварський район, де був пошкоджений багатоквартирний будинок, а під завалами загинула 69-річна жінка. Силами ДСНС намагалися врятувати постраждалих, проте російські війська нанесли повторний удар, внаслідок чого загинули три рятувальники, а ще шість осіб отримали поранення. Крім того, у іншому районі міста, будинок із балконами верхніх поверхів частково зруйновано внаслідок влучання дрону. Салтівський район також потрапив під обстріл, а в Лозові пошкоджена цивільна інфраструктура, згоріли п'ять автівок. Атака також охопила інші міста Харківської області, зокрема Чугуївський район, де, на щастя, постраждалих не зафіксовано.

У результаті російської атаки на Харків та інші міста Харківської області сталося значне руйнування житлових будівель, інфраструктури та втрата життів людей. Постраждали десятки мирних мешканців, серед яких є загиблі і поранені. Такі події є ще одним прикладом безжалісної агресії Російської Федерації проти України та її народу. Загальновідомо, що ці напади мають за мету налякати та пригнобити українське населення, проте вони лише зміцнюють внутрішню та міжнародну підтримку України у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Насамкінець, подібні атаки підкреслюють необхідність подальшої міжнародної співпраці та об'єднання у зусиллях для протидії агресії та забезпечення миру та стабільності в регіоні.