Як розв’язати проблему необмежених строків служби – Ігор Луценко

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

Депутат Київської міської ради, представник партії «Європейська Солідарність», Володимир Андрусишин, викликав значний резонанс своєю декларацією, в якій відображені не лише доходи його дружини-підприємиці, але й розкриті деталі його власної фінансової діяльності. У 2023 році дружина депутата, працюючи у сфері шоу-бізнесу, отримала всього одну гривню, що є значним спадом у порівнянні з попереднім роком. Тим часом, декларація Володимира Андрусишина висвітлює його власне матеріальне становище, у тому числі інвестиції у різні сфери, такі як шоу-бізнес та власний бізнес з освітлення. Незважаючи на політичну активність, депутат не забуває і про комерційні аспекти своєї діяльності, засновуючи власну компанію, яка відзначається у сфері розваг та освітлення подій. Важливою деталлю в декларації є також згадка про партнерські стосунки з президентом Володимиром Зеленським, які не обмежуються лише професійними контактами, але і виходять на рівень перехресних кумів. Однак депутат не приховує своїх сумнівів щодо політичної партії Зеленського, визначаючи її як "створену на коліні". У своїй декларації Володимир Андрусишин також розкриває, що тепер отримує заробітну плату від ТОВ "Медіалайт", володіючи часткою в бізнесі, який спеціалізується на освітленні для розважальних заходів. Важливим елементом є також доходи дружини депутата, яка, крім основної діяльності у компанії "Медіалайт", має власний ФОП, що забезпечує підтримку театральних та концертних заходів.

Депутат Київської міської ради, Володимир Андрусишин, відомий не лише своєю політичною активністю, а й вражаючим асортиментом автомобілів та коштовностей. У його автопарку знаходяться чотири ексклюзивні моделі: Mercedes-Benz Vito 2018 року випуску за 1,43 мільйона гривень, раритетний Cadillac 1987 року випуску, оцінений у 1,62 мільйона гривень, Toyota Land Cruiser 200 2016 року випуску, що коштувала йому 2,45 мільйона гривень, та найновіша придбана модель Audi E-Tron 2021 року, за яку він віддав майже 2,6 мільйона гривень. Окрім вражаючого автопарку, у депутата та його дружини є розкішні коштовності. У 2012 році депутат здійснив покупку наручного годинника HUBLOT за 100 тисяч гривень, тоді як його дружина придбала жіночу каблучку від DAMIANI за таку ж суму. Дружина також володіє годинником від HUBLOT, за який заплатила 330 тисяч гривень у 2015 році, а також каблучкою від GRAFF за 560 тисяч гривень, яка збагатила її колекцію у 2021 році. На рахунку у Андрусишина також мається невелика нерухомість: житловий будинок площею 267 квадратних метрів у Києві, а також дві земельні ділянки загальною площею 2 тисяч квадратних метрів у столиці, а також паркомісце.

Декларація депутата Київської міської ради, Володимира Андрусишина, викликала значний інтерес та резонанс серед громадськості. Відкриття щодо доходів дружини депутата, їхнього майнового стану та розкриття деталей про їхні автомобілі та коштовності відображають важливі аспекти фінансової діяльності представника політичного середовища. Ретельне вивчення декларації надає можливість громадськості отримати більш повну картину щодо фінансової стійкості та активів депутата та його родини. Такі відкриття є важливим кроком у забезпеченні прозорості та відкритості у політичній сфері, що є фундаментальним для будівництва довіри громадян до владних структур.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.