Як Україна може захистити свою енергетику

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це прем’єр-міністр Угорщини Орбан написав у своєму листі керівникам ЄС після зустрічі із Зеленським, повідомило джерело в дипломатичних колах, знайоме зі змістом документа.

“Що стосується результату війни, то президент України впевнений, що російські збройні сили будуть змушені вдатися до загальної мобілізації в середині наступного року, що призведе до внутрішньої дестабілізації. Він вважає, що українські сили стабільні, підготовлені і здатні підтримувати бойову ефективність навіть у довгостроковій перспективі, якщо західні поставки зброї продовжаться. Він вважає, що час на боці України, а не на боці Росії”, – йдеться в листі.

При цьому, Орбан зазначає, що оцінка ситуації Путіним діаметрально протилежна.

Президент РФ вважає, що час на боці Росії.

“Тлумачення президентом Росії нинішньої ситуації на лінії фронту істотно відрізняється від інтерпретації президента Зеленського: за словами Путіна, час не на боці України, а на боці російських військ. Президент Путін не згадав про жертви Росії. Щодо українських втрат, то, за оцінкою російського президента, щомісячні втрати українських військ становлять від 40 до 50 тисяч солдатів, які ще більше збільшилися останніми тижнями. Тому Путін був здивований тим, що президент України відхилив тимчасове припинення вогню (це була пропозиція Орбана – Ред.). За словами президента Росії, РФ готова розглянути будь-яку пропозицію щодо припинення вогню, яка не слугуватиме прихованому переміщенню і реорганізації українських військ”, – ідеться в листі.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.