Як відновити печінку після алкоголю: прості поради для здоров’я

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як повідомляється, сьогодні Шольц зустрінеться з Президентом Володимиром Зеленським.

Він прибув до столиці України рано вранці нічним потягом і сказав після прибуття:

“Уже понад 1000 днів Україна героїчно захищається від безжальної російської агресії”.

Своїм візитом федеральний канцлер хоче висловити свою солідарність і дати зрозуміти, що Німеччина залишиться “найсильнішим прихильником України в Європі, пише Tagesschau.

Зазначаєтсья, що це вже друга поїздка канцлера Олафа Шольца в Україну від початку російської війни. До цього Шольц був у Києві у червні 2022 року.

Німеччина виділить 650 мільйонів євро допомоги України, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц.

За словами Шольца, цю допомогу доставлять вже в грудні цього року.

Німеччина залишатиметься найсильнішим прихильником України в Європі. На зустрічі з Зеленським я оголошу про подальшу поставку оборонного обладнання на суму 650 мільйонів євро, яка відбудеться в грудні

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.