Інфаркт міокарда – небезпечний стан, що виникає через раптове порушення кровопостачання серцевого м’яза. Він може призвести до тяжких наслідків або навіть смерті, якщо вчасно не надати медичну допомогу. Саме тому надзвичайно важливо знати його основні симптоми та алгоритм дій у разі підозри на інфаркт. За даними КМДА, характерними ознаками інфаркту є: різкий біль у грудях; […]
Війна, невизначеність, постійне напруження — мільйони українців живуть у стані хронічного стресу. Та хоч він не класифікується як окрема хвороба, саме стрес здатен запускати десятки проблем із тілом і психікою. Лікарі наголошують: ігнорування тривожних симптомів може обернутись серйозними наслідками.
Як стрес змінює роботу мозку та тіла
За словами неврологині Марини Гурської, у стресовому стані організм переходить у режим «виживання»: викидається адреналін, підвищується серцевий ритм, дихання пришвидшується, активується м’язова напруга. Це нормальна реакція — але якщо вона триває тижнями й місяцями, тіло починає «ламатися».
«Хронічний стрес виснажує нервову систему. У людей загострюються хронічні хвороби, погіршується сон, виникає відчуття втоми навіть зранку. Особливо вразливою стає серцево-судинна система», — пояснює лікарка.
Неврологічні сигнали, на які не варто закривати очі
Серед найпоширеніших симптомів:
-
часті головні болі, зокрема напруження чи мігрені;
-
тривожність, зниження концентрації, забудькуватість;
-
м’язові спазми, особливо в шиї та спині;
-
порушення сну — як утруднення засинання, так і часті пробудження;
-
порушення травлення.
«Іноді перші сигнали — це порушення вегетативної нервової системи: серцебиття, відчуття нестачі повітря, холодні долоні або тремтіння. Людина часто думає, що це серце чи “нерви”, але причина глибше — у виснаженні системи», — додає Гурська.
Що допоможе — і чого краще уникати
Фахівці наполягають: стабілізувати стан допомагають не лише ліки, а й базові речі.
-
Сон. Мінімум 7–8 годин сну в темній, прохолодній кімнаті — один із ключових чинників відновлення.
-
Фізична активність. Навіть 20–30 хвилин ходьби або легкого фітнесу знижують рівень кортизолу (гормону стресу).
-
Режим. Регулярні прийоми їжі, мінімум кофеїну після обіду, стабільний графік — усе це допомагає нервовій системі.
-
Дихальні практики, заземлення, медитація. Усе, що повертає увагу до тіла і дає сигнал “ми в безпеці”, корисне.
А от до чого слід ставитися обережно:
-
Кофеїн. У надмірній кількості (понад 2–3 чашки кави на день) він збуджує нервову систему і погіршує сон.
-
Алкоголь. Хоч здається, що він розслабляє — згодом провокує тривожність і погіршує якість сну.
-
Самолікування. Прийом заспокійливих препаратів без консультації з лікарем може нашкодити.
Коли звертатись по допомогу
Якщо тривога, порушення сну чи біль тривають понад 2–3 тижні і заважають звичному життю — це привід звернутися до сімейного лікаря або невролога. У деяких випадках може знадобитися й підтримка психотерапевта.
«Тіло — не робот, і навіть найсильніші люди виснажуються. Важливо вчасно визнати, що ви втомилися, і дозволити собі зупинитись. Піклування про себе — це не слабкість, а ресурс для того, щоб і далі витримувати складні часи», — каже лікарка.
