Як змінити сімейного лікаря в Україні: права пацієнтів та процедура підписання декларації

У Миколаївській області правоохоронні органи викрили ймовірну масштабну схему привласнення бюджетних коштів, які виділялися на зведення та ремонт захисних споруд цивільного захисту. За попередніми даними, йдеться про системні порушення, допущені під час реалізації низки інфраструктурних проєктів у Вознесенському районі, що мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнного стану.

Згідно з наявною інформацією, кошти, передбачені державним та місцевими бюджетами на облаштування укриттів, могли використовуватися не за цільовим призначенням. Слідство розглядає версію, що значна частина фінансування спрямовувалася на користь приватних компаній, які мають ознаки афілійованості з посадовцями районного рівня. Це могло відбуватися через маніпуляції з тендерними процедурами, завищення вартості робіт та формальне виконання зобов’язань.

Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

Ринок виготовлення номерних знаків для транспортних засобів в Україні дедалі більше втрачає ознаки відкритої конкуренції та прозорих правил гри. Ще кілька років тому у цій сфері існували елементи змагальності між виробниками, що дозволяло стримувати ціни та впливати на якість продукції. Нині ж ситуація змінилася, і все більше експертів говорять про фактичну монополізацію процесу.

За оцінками учасників ринку, ключові важелі контролю над виготовленням номерних знаків зосереджені в обмеженого кола структур, які мають доступ до державних замовлень та відповідних дозволів. Це значно ускладнює вхід нових гравців і позбавляє систему природного механізму конкуренції. У результаті ціна номерних знаків формується не ринковим шляхом, а залежить від адміністративних рішень і внутрішніх домовленостей.

Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.