Якою буде погода у кінці листопада

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Така послуга коштує на українському чорному медіаринку від від 200уе і є найдешевшим способом на ринку з купою слідів, таких як повідомлення видання через гугл консоль. Цим займаються чорні піарники, які пишуть “липові” скарги та позови за матеріалами, які не подобаються замовникам.

Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

Завданням чорних піарників є домогтися видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

Але щоби махінації мера Маркушина та його кумів не загубилися в інтернет-просторі, нагадаємо, у чому суть матеріалу та чому його так ретельно намагаються видалити.

У травні цього року українські телеграм-канали повідомили, що “БК Біг Буд Інвест” отримала на відновлення Ірпеня 497 млн грн, зокрема, понад 43 млн грн від Управління освіти та науки Ірпеня та 255 млн грн з місцевого бюджету, 180 млн грн від уряду Литви та 19 млн грн від міста Кашкайш (Португалія).

За кошти Уряду Литви компанія за 159 млн грн здійснила ремонт дитсадка “Радість” (нова назва “Рута”) та за понад 21 млн грн проводить ремонт протирадіаційного укриття дитсадка “Івасик-Телесік” у селі Козиці Ірпінської громади.

Засновником “БК Біг Буд Інвест” поки що номінально є Ольга Пінчук, але фактичний її власник – Сергій Росстальний – давній друг мера Маркушина.

Сергій Росстальний був рекомендований мером Ірпеня Уряду Литви для відновлення дитсадка “Рута”. Хоча формально Росстальний не є власником компанії “БК Біг Буд Інвест”, саме він був представлений Маркушиним у переговорах з Урядом Литви, як головний підрядник і навіть фотографувався з Президентом Литви на відкритті дитсадка “Рута”.

За даними системи “YouControl”, ФОП Росстальний Сергій Валерійович також неодноразово отримував прямі платежі від ТОВ “БК Біг Буд Інвест”. Ймовірно, саме так виводили бюджетні кошти.

Крім цього, ФОП Росстальний Сергій Валерійович отримав у 2022 році 11,8 млн грн на повоєнне відновлення освіти та житла громади. Зокрема, на ремонт покрівель ЗОШ №1 на вул. Тургенєвська, 17 (6,8 млн грн) та ЗОШ №17 по вул. Тищенка, 10 (4,5 млн грн); ремонти приватних будинків на вул. Садова, 41 (420 тис грн) та Новооскольська, 57 (850 тис грн); ремонт та заміна вікон НВО “Освіта” по вул. Привокзальна, 5 (522 тис. грн).

Також наближені до мера компанії без тендеру додатково отримали понад 16 млн грн від UNICEF (ЮНІСЕФ Україна) на відновлення 1 та 17 шкіл та дитсадка №7 “Бджілка”.

Понад 250 млн грн із отриманих цими підприємцями коштів на відновлення Ірпеня було виділено без проведення тендерних процедур.

Така активна діяльність із відновлення Ірпінської громади не залишилася поза увагою правоохоронців. По ряду підприємств Сергія Росстального та Єгора Ярмолича навіть пройшли обшуки та виїмки. Незабаром після цих подій Єгора Ярмолича випадково вбив перехожий в Ірпені. Від отриманих травм Ярмолич за кілька днів помер у лікарні.

Чому Маркушин, який нещодавно став фігурантом кримінальних проваджень, зокрема через зарплатний скандал в Ірпені, так активно лобіює компанії свого близького друга Сергія Росстального поки що залишається питанням.

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.