Який хліб обрати для нормалізації артеріального тиску: поради фахівців

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Українські медіа оприлюднили інформацію про суддів, які, за даними журналістських розслідувань, могли отримувати неправомірну вигоду від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. У публікаціях наводяться прізвища посадовців судової гілки влади та суми коштів, які фігурують у матеріалах як можливі хабарі за ухвалення потрібних рішень у резонансних справах.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про системні контакти між представниками фінансової установи та окремими суддями, які могли забезпечувати сприятливі судові рішення. Журналісти стверджують, що такі дії дозволяли затягувати процеси, блокувати розгляд окремих проваджень або створювати юридичні умови, вигідні для зацікавлених осіб. У матеріалах також згадуються конкретні епізоди, де фігурують значні суми коштів.

Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні відмивання 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоус, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у Білоуса високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

З огляду, що 29 липня 25 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

Колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко різко відреагував на заплановану участь низки українських артистів у концерті “Єдиний квартал”, організованому студією “Квартал 95”. Причиною критики став нещодавній корупційний скандал довкола співвласника студії Тимура Міндіча. Політик наголосив, що артисти, беручи участь у заході та отримуючи гонорари, фактично заробляють на “крові і сліз українців”. Він також охарактеризував студію як частину політичного проєкту, що впливає на громадську думку і має неоднозначний суспільний резонанс.

У соціальних мережах Розенко опублікував афішу концерту, де були анонсовані виступи таких відомих виконавців, як Надя Дорофєєва, Monatik, Drevo, Позитив, Ірина Білик, Kola, а також гурти Kazka, “Антитіла” та хор “Гомін”. Політик закликав колег по сцені усвідомити суспільну відповідальність і ретельно зважувати наслідки участі у заходах, що можуть мати політичне або етичне забарвлення.

“Ви реально будете брати участь у цьому дійстві? Після того як ми всі побачили, на які корупційні кошти існує ця компашка ім. Міндіча. Ви не “поза політикою”! Ви берете від них гонорари, які в крові і сльозах українців! Не ганьбіться!” – написав Розенко, закликаючи артистів переглянути свою участь у концерті.

Після хвилі обурення, яку викликала афіша, хор “Гомін” публічно заявив, що відмовляється від участі в концерті “Єдиний квартал”. Про це також повідомив Павло Розенко, наголосивши, що колектив не буде співпрацювати зі студією “Квартал 95” у межах цього проєкту.

На тлі критики студія “Квартал 95” опублікувала заяву, у якій дистанціювалася від політичних звинувачень і корупційних підозр щодо свого співвласника. У дописі наголошується, що “Квартал 95” існує понад 20 років, створює гумористичний контент і підтримує моральний дух країни, продовжуючи працювати навіть у найскладніші часи. Студія заявила, що не має стосунку до бізнесів своїх акціонерів та до політичних процесів, а спроби втягнути її в політичну боротьбу назвала маніпуляцією.

У “Кварталі 95” також повідомили, що не відмовляються від запланованих концертів 6–7 грудня і мають намір “говорити з публікою через творчість і гумор”. Авторам заяви йдеться про готовність “захищати себе” і продовжувати роботу, попри критику на адресу студії та її співвласника.

У відповідь на заяву Розенко опублікував новий коментар, у якому назвав дивними спроби студії позиціонувати себе як “поза політикою”. Він нагадав, що “Квартал 95” роками жорстко критикував попередню владу, а після 2019 року вихідці студії та пов’язані з нею люди опинилися на ключових державних посадах – від президента до керівництва парламенту та силових структур. На думку Розенка, той факт, що “Квартал 95” не реагував на корупційні скандали, зростання тарифів і бідність людей, але продовжував висміювати “неугодних”, демонструє політичну заангажованість проєкту.

Окремим тлом до конфлікту стала резонансна справа НАБУ і САП щодо корупції в енергетиці, де Тимур Міндіч фігурує як один із ключових підозрюваних. Детективи НАБУ провели обшуки у співвласника студії, а ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що він виїхав з України за кілька годин до слідчих дій, скориставшись сервісом преміум-перевезень. Антикорупційні органи заявили, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

На цьому тлі участь відомих артистів у проєкті “Єдиний квартал” стала предметом публічної дискусії. Частина аудиторії вимагає від зірок чіткої позиції щодо співпраці зі студією, пов’язаною з фігурантом корупційної справи. Інші наголошують, що концерти “Кварталу 95” лишаються для багатьох формою емоційної підтримки під час війни, а самі артисти мають право на творчі колаборації.

Самі учасники афіші поки утримуються від гучних публічних коментарів щодо своєї участі в “Єдиному кварталі”. Водночас історія з відмовою хору “Гомін” і взаємними заявами Павла Розенка та “Кварталу 95” свідчить, що скандал навколо концерту може лише наростати, стаючи частиною ширшої дискусії про відповідальність бізнесу, шоу-бізнесу та медіа під час великої війни.