Яніна Соколова вперше розповіла про конфлікт із Олею Поляковою: “Не могла мовчати”

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.

У 2025 році більшість українців активно підтримували Збройні сили України, надаючи фінансову допомогу для забезпечення потреб армії. За результатами соціологічного дослідження «Проблеми соціальної згуртованості в Україні», 83% громадян країни брали участь у донатах на потреби військових. Це свідчить про високу громадянську відповідальність та патріотизм населення, яке намагається допомогти своїй армії, навіть у скрутні часи.

Зокрема, 31% респондентів зазначили, що регулярно надають кошти на підтримку армії, а 39% – роблять це час від часу. Ще 13% українців підтримують військових лише в окремих випадках, коли є нагальна потреба. Така статистика свідчить про зростання рівня солідарності серед українців, які, незважаючи на складні економічні умови, готові жертвувати коштами для зміцнення обороноздатності країни.

Соціологи відзначають, що найактивніше фінансово підтримують армію молодші люди та громадяни з вищим рівнем достатку. Окрім грошей, українці активно допомагають військовим і в інший спосіб. 58% респондентів заявили, що надають нефінансову підтримку, з них 15% роблять це регулярно. Також значна частина населення долучається до волонтерської діяльності. 70% опитаних хоча б раз допомагали біженцям, переселенцям або людям з інвалідністю. Постійно займаються цим 12% учасників дослідження.

Нагадаємо, що в Україні при виході на пенсію громадяни можуть обирати між страховою пенсією за віком та соціальною допомогою. При цьому другий варіант можливий навіть без наявності трудового стажу.