Четвер, 3 Вересня, 2026

Єдиний роумінг із ЄС: з 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у Європі без доплат

Важливі новини

Російські війська атакували Херсонський онкоцентр: пацієнти та персонал встигли сховатися

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Вчора ввечері російські війська здійснили чергову терористичну атаку медичного об’єкта – завдали удару двома керованими авіабомбами по Херсонському регіональному онкоцентру”, – повідомили у МОЗ у соцмережах.

Будівля медзакладу, за даними МОЗ, “зазнала значних руйнувань”.

“На щастя, пацієнти та медичні працівники перебували в укритті й не постраждали”, – вказали у МОЗ.

Проблеми алкоголізму серед військовослужбовців: загроза боєздатності української армії

Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.

Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.

Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.

Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.

Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.

Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.

Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.

Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.

Україна розробляє свій національний штучний інтелект: створення “цифрового мозку”

Близько півтора року тому Україна визначила курс на інтеграцію...

Верховен вважає себе “некоронованим королем” важкої ваги після поразки від Усика

Нідерландський кікбоксер Ріко Верховен висловив своє невдоволення рішенням рефері...

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

Україна наближається до чергового важливого кроку на шляху до європейської інтеграції — Єврокомісія рекомендувала приєднати нашу країну до єдиного роумінгового простору ЄС. Якщо Рада ЄС ухвалить остаточне рішення, вже з 1 січня 2026 року українці зможуть дзвонити, надсилати SMS та користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за тими ж тарифами, що й удома.

Це означає фактичне скасування додаткових роумінгових тарифів для українських абонентів у ЄС — і навпаки. Тобто як українці, які перебуватимуть у Європі, так і громадяни ЄС, які приїжджатимуть в Україну, користуватимуться зв’язком на єдиних умовах.

Що зміниться для користувачів:

  • Дзвінки, SMS і мобільні дані у країнах ЄС — за внутрішніми українськими тарифами.

  • Швидкість мобільного інтернету не буде знижуватись за кордоном.

  • Безкоштовний доступ до екстрених служб у всіх країнах дії.

  • Єдині правила для громадян ЄС, які відвідують Україну.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила:

«Ми прагнемо, щоб українці й надалі спілкувалися з родиною та друзями скрізь у ЄС без зайвих складнощів. Тому ми запрошуємо вашу країну приєднатися до нашої роумінгової спільноти».

Остаточне рішення тепер за Радою ЄС, яка має погодити відповідну ініціативу. Паралельно мобільні оператори мають завершити технічну підготовку, щоб нові правила запрацювали вже з початку 2026 року.

До того часу залишається чинною тимчасова угода між українськими та європейськими мобільними операторами, яка діє до 31 грудня 2025 року. Вона вже зараз дозволяє українцям користуватися мобільним зв’язком у Європі без значних доплат.

Останні новини