Старший син фронтмена гурту “Друга Ріка” Валерія Харчишина – 27-річний Дмитро – нині служить у Збройних силах України як сапер. Про це артист розповів в інтерв’ю виданню “Апостроф”, поділившись особистою історією війни своєї родини. Харчишин зізнався, що його син не мав ані військової підготовки, ані бажання пов’язувати життя з армією. Навпаки – після завершення навчання […]У Європейському Союзі продовжуються складні переговори щодо розподілу 6,6 мільярдів євро, які можуть бути виділені Україні на підтримку. Після того, як Угорщина скасувала своє блокування, ці кошти стали предметом запеклої дискусії між членами ЄС. Деякі країни підкреслюють необхідність термінової допомоги Україні, тоді як інші вимагають компенсацій за вже надану військову допомогу.
За інформацією польського видання RMF24, спір виник навколо роботи Європейського фонду миру, спеціального інструменту, створеного для фінансування військової допомоги та компенсації витрат країн-членів на озброєння, передане Україні. З початку великої війни з Росією цей механізм дозволив країнам ЄС отримати часткове відшкодування за військові поставки.
Однак з часом обсяги допомоги значно зросли, і тепер загальна сума витрат держав ЄС, що претендують на компенсацію, становить близько 43 мільярдів євро. Ця сума перевищує доступні фінансові ресурси, що ускладнює повне відшкодування витрат. Через це виникають серйозні розбіжності з приводу використання наявних 6,6 мільярда.
Польща активно виступає за компенсації, вважаючи, що правила фонду потрібно дотримуватися. За оцінками Варшави, країна має право на близько 450 мільйонів євро за надану Україні військову допомогу. Заступник міністра оборони Польщі Цезарі Томчик підкреслив, що зміна правил після виконання зобов'язань може створити небезпечний прецедент.
Таким чином, польська влада вважає, що питання компенсацій не лише важливе для відшкодування витрат, але й критично впливає на подальшу військову підтримку України. Чим більше коштів повернеться, тим більше ресурсу зможуть виділити на нові закупівлі озброєння.
На противагу, Німеччина пропонує зосередитися на підтримці України, а не на поверненні коштів. Представники німецького уряду вважають, що 6,6 мільярда краще направити на закупівлю сучасної зброї та техніки для українських сил, підкреслюючи статус Німеччини як одного з найбільших донорів України.
Скандинавські країни також підтримують цю позицію, наголошуючи на важливості ефективного використання ресурсів для допомоги Україні. Франція ж намагається знайти баланс, підтримуючи фінансування, одночасно пропонуючи стимулювати європейську оборонну промисловість.
Нинішня дискусія демонструє ширшу проблему, з якою стикається ЄС щодо тривалого фінансування військової підтримки Україні. Протягом останніх чотирьох років допомога була значною, але тепер постає питання стабільності фінансування, що враховує інтереси країн-донорів.
Очікується, що найближчими тижнями відбудуться активні консультації між державами-членами ЄС з цього питання. Якщо буде досягнуто компромісу, це може позитивно вплинути на подальшу підтримку України. Але якщо розбіжності збережуться, затягування процесу розподілу коштів може негативно відобразитися на темпах реалізації програм підтримки.
Незважаючи на розбіжності, країни ЄС продовжують оголошувати про нові пакети допомоги Україні. Наприклад, Німеччина вже анонсувала виділення додаткових 300 мільйонів євро на артилерійські боєприпаси для української армії, що свідчить про те, що підтримка України залишається одним із пріоритетних напрямків європейської безпекової політики.
