ЄС посилить протиповітряну оборону України після масштабної атаки Росії

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

Відомий американський юрист і адвокат Української Православної Церкви (УПЦ), Роберт Амстердам, опублікував відкритий лист до Вселенського патріарха Варфоломія, в якому закликає його висловити свою думку з приводу законопроекту, що може відкрити дорогу до заборони УПЦ. Він висловив обурення тим, що мовчання патріарха Варфоломія на цю тему може призвести до жорстокої кампанії залякування та переслідування православних вірян в Україні. Амстердам закликає патріарха виконати свою обіцянку підтримувати порядок та справедливість і виступити проти заборони УПЦ. Він наголошує на моральному обов'язку Варфоломія закликати до єднання та запобігання поділу в українському православ'ї.

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, висловив обурення та занепокоєння щодо можливого законопроекту, який може відкрити дорогу до заборони УПЦ.

• Він закликав Вселенського патріарха Варфоломія висловити свою позицію стосовно цього законопроекту та виступити проти будь-яких дій, спрямованих на обмеження прав УПЦ та її вірян.

• Амстердам наголошує на моральному обов'язку патріарха Варфоломія підтримувати порядок і справедливість, а також запобігати поділу та переслідуванню православних вірян в Україні.

• Висновки Амстердама свідчать про серйозні турботи щодо захисту прав і свобод УПЦ та всіх православних вірян в Україні та підкреслюють важливість відкритого діалогу та підтримки з боку Вселенського патріарха у цьому питанні.