ЄС повертає мита на українські аграрні товари: новий розворот – Головне Відтранспортне

Ключові елементи військового обліку:

Він каже, що країни ЄС хочуть залишити у себе тільки тих українців, які працевлаштовані.

«Щодо українців, які не працюють за кордоном, вони (влада європейських країн – Ред.) шукають спосіб, як їх змусити повернутися в Україну. Це факт. Так чи інакше ця частина українців повернеться, тому що соціальні виплати і підтримка за кордоном зникнуть. Це факт», – заявив президент на прес-конференції в Закарпатті.

За його даними, у Німеччині 1,1 млн українських біженців, з яких щонайменше 300 тисяч не працюють і «навіть не намагаються».

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Нільсен, як досвідчений аналітик та капітан флоту, пропонує свій погляд на розвиток подій, спираючись на військову експертизу та розуміння геополітичної ситуації. Його аналіз привертає увагу до кількох ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший перебіг подій.

Динаміка війни: наступ і оборона

Військові дії характеризуються чергуванням наступальних та оборонних фаз. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали зміну ініціативи між сторонами. Перші шість місяців війни Росія вела наступальні дії, згодом Україна перейшла в контрнаступ, що тривав близько року. Проте, починаючи з осені минулого року, Росія знову перейшла до наступу, використовуючи значні ресурси. Попри це, досягнення російських військ залишаються обмеженими, що дає підстави вважати, що їхній наступ поступово наближається до точки кульмінації.

На війні оборона дозволяє сторонам накопичувати ресурси та енергію, які потім використовуються для наступу. Цей цикл врешті-решт приводить до кульмінації, коли наступальні можливості вичерпуються. Саме тоді ворожа сторона має можливість розпочати контрнаступ, користуючись виснаженням супротивника.

Україна наразі перебуває в обороні, накопичуючи сили та ресурси для майбутнього контрнаступу. Отримуючи військову допомогу від західних партнерів та провівши нову хвилю мобілізації, Україна створює значну силу, готову до використання у відповідний момент.

Політичні та військові розрахунки

Одним з ключових факторів, що впливатиме на час проведення українського контрнаступу, є ситуація на політичній арені, зокрема результати президентських виборів у США. Якщо Джо Байдена переоберуть, військова підтримка з боку США, ймовірно, продовжиться. Водночас перемога Дональда Трампа може призвести до змін у політиці щодо військової допомоги Україні. Таким чином, українське керівництво повинно враховувати цю невизначеність у своїх стратегічних планах.

Які є ризики

Україні варто обирати між двома підходами: розпочати контрнаступ одразу після кульмінації російського наступу або залишатися в обороні для подальшого накопичення ресурсів. Швидкий контрнаступ може мати політичні переваги, піднімаючи моральний дух та зламуючи наратив про непереможність Росії. Водночас існує ризик, що підготовка бригад може бути незавершеною, а політична ситуація у США може вплинути на поставки озброєнь.

Україні потрібно враховувати обидві стратегії, спираючись на аналіз ситуації на фронті та політичні чинники. Нільсен вважає, що вирішальним фактором у визначенні часу контрнаступу стануть результати американських виборів. До цього часу українські сили ймовірно продовжать оборонні дії, готуючись до можливих локальних контратак, щоб не втрачати можливостей та підтримувати військову активність.

В кінцевому рахунку, стратегія України має бути гнучкою та адаптивною, готовою до змін як на полі бою, так і в міжнародній політиці.

Екскерівник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк висунув свою кандидатуру на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Це рішення викликало неабиякий інтерес та певні сумніви серед громадськості, зважаючи на характер та обсяги задекларованих активів його родини. Відзначимо, що питання щодо джерел походження коштів та прозорості можливого призначення залишаються відкритими.

У декларації родини Сєрєбряків зазначено чимало об’єктів нерухомості, розташованих в різних регіонах України, зокрема й земельна ділянка та недобудований дачний будинок. Окрім того, декларуються три автомобілі, що свідчить про певний рівень життя родини. Серед житлових об’єктів є квартира площею 48 м² у Києві, а також ще одна квартира в смт Катеринівка площею 71,6 м², яка перебуває у спільній частковій власності (33,3%).

Сім’я володіє земельною ділянкою площею 0,18 га у селі Хотянівка (Вишгородський район), придбаною торік за 800 тис. грн; саме на цій ділянці, за даними декларації, споруджується будинок площею 239 м². Крім того, у звітах згадуються й інші об’єкти, до яких члени родини мають доступ або право проживання.

Автомобільний парк родини також виглядає примітним: дружина з 2024 року користується Mercedes-Benz GLS 400 4MATIC (оренда від ТОВ «Торговий дім ‘Укрлада’»), придбано Dodge Journey 2019 року за 200 тис. грн, а сам Станіслав їздить на Ford Bronco (2022) за 850 тис. грн. Зауважимо, що ринкова вартість згаданих моделей часто перевищує ті суми, які зазначені в декларації, що породжує додаткові питання про оцінку та джерела коштів при придбанні.

За підсумками 2024 року родина задекларувала загальний дохід у розмірі 9,33 млн грн. Основну частину цієї суми — 7,1 млн грн — становлять доходи саме Станіслава, що, як зазначено, походять від підприємницької діяльності. Крім того, у декларації фігурують доходи від наукової діяльності в Інституті економіко-правових досліджень НАН та Східноукраїнському університеті (понад півмільйона гривень), страхові виплати на 552 тис. грн і доходи дружини від роботи в університеті (понад 1,25 млн грн). Родина декларує також 200 тис. доларів та 1,15 млн грн готівкою, а на банківських рахунках — понад 550 тис. грн.

Окрему увагу привертає розбіжність між задекларованими цінами придбань деяких автомобілів і типовими ринковими цінами на аналогічні моделі. Dodge Journey 2019 року, зазначений у декларації за 200 тис. грн, за оцінками експертів мав би коштувати значно більше; схожа невідповідність простежується для Ford Bronco, ринкова вартість якого часто перевищує суму, вказану в декларації. Такі різниці зазвичай викликають питання про реальність трансакцій, оцінювання майна та можливі механізми приховування доходів або оптимізації оподаткування.

Подана кандидатура на посаду прокурора в ОГП у контексті описаних статків родини створює суспільний інтерес і наперед підлягає підвищеній увазі з боку антикорупційних органів, журналістських розслідувань та громадськості. Призначення на такі посади зазвичай супроводжується перевірками декларацій, перевіркою відповідності задекларованих доходів і витрат та можливих конфліктів інтересів.