ЄС розпочне навчання для реагування на можливу агресію

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це йдеться в матеріалі СтопКор.

Приходько, раніше фігурант справи щодо розкрадання 2 млрд грн через «Брокбізнесбанк» Сергія Курченка у 2014 році, за що йому загрожувало 12 років ув’язнення, але завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах справу було затягнуто.

Місцевих мешканців непокоїть вплив Приходька на Чернігівський апеляційний суд, зокрема на суддів Миколу Оседача, Валентину Антипець та Валерія Заболотного, вердикт яких у справі великого підприємства «Пожмашина» та його керівника Олега Авер’янова викликав резонанс у суспільстві. Оскільки це рішення спрямоване на знищення великої компанії в області та загрожує скороченням понад тисячі співробітників. Також це тріо суддів неодноразово звинувачували в затягуванні гучних справ, знятті відповідальності з убивць і хабарників і, навпаки, в неправомірному переслідуванні «неугодних».

Сам Борис Приходько, завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах, роками уникає правосуддя і наживає статки під час війни. Мешканці Чернігівщини вимагають притягнення Приходька до відповідальності за свої вчинки, що ставлять під загрозу економічну стабільність регіону та чесне правосуддя.

Результати кримінального розслідування розкривають комплексні фінансові маніпуляції, що включають ухилення від сплати податків та легалізацію доходів, здійснені через мережу підприємств, що мають зв'язки з газовим олігархом Миколою Злочевським. Зокрема, фірма ТОВ "Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»", яка є частиною Burisma Group, стала об'єктом розслідування за звинуваченнями у фінансових махінаціях. Виявлено, що через низку підприємств, серед яких ТОВ "Скела Терціум", ТОВ "ГК Інвестсервіс", ТОВ "Синергія Газ Енерджи" та інші, здійснювалися операції із залучення коштів та ухилення від сплати податків, які становили значні суми. Грошові перекази та торгівля газом відбувалися через ці підприємства, що створювало можливість для незаконних фінансових операцій та ухилення від оподаткування. Дії з легалізації незаконно одержаних доходів відбувалися через використання фіктивних схем та виправдовувалися операціями з агентських послуг. Однак завдяки викриттю цих фінансових маніпуляцій, проведеному правоохоронними органами, стало можливим припинити цю діяльність та розпочати розслідування з метою притягнення винних до відповідальності перед законом.

Виявлено, що через ТОВ "Скела Терціум" працювали особи зі світу бізнесу, серед яких були Микола Злочевський та Ставицький. Цей ланцюжок включав також видобувника "Еско-північ", ПрАТ "Укрнафтобуріння" та ТОВ "Газтранспостач", яке передало свої права ТОВ "Скела Терціум". Протягом двох місяців ТОВ "Газторгпостач" здійснило продаж газу на суму 454 млн гривень компанії "Скела Терціум". У лютому 2024 року Шевченківський районний суд скасував арешт з мультивалютних рахунків компанії "Еско-Північ". Цікаво, що це відбулося після звільнення Злочевського від кримінальної відповідальності у серпні 2023 року. Злочевський перерахував 500 млн гривень на допомогу Збройним Силам України для проєкту "Армія дронів", проте все одно потрапив до списку корупціонерів. Його обвинувачували у "хабарній" справі, але участь у судовому засіданні брав дистанційно, перебуваючи на Кіпрі. На фінальному етапі Феміда з відкритого розгляду справи перейшла у закритий, що дозволило приховати від громадськості повний текст вироку щодо Злочевського. Газодобувний бізнес Миколи Злочевського є частиною групи Burisma, до якої входить 12 операційних компаній, серед яких "Еско-Північ", "Парі", "Перша українська нафтогазова компанія", "Алдеа-Україна", "Сістемойлінжінірінг", "Бурісма Сервіс", "Технокомсервіс", "Надрагаз", "Надрагазвидобування", "Газойлінвест", "Куб-Газ" та "Нафтопромислова геологія". У 2021 році ексміністр екології і природних ресурсів Злочевський переоформив компанії з видобутку корисних копалин на двох дочок Анну і Карину.

У результаті дослідження статті стало відомо, що компанія ТОВ "Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ», що входить у склад Burisma Group та належить газовому олігарху Миколі Злочевському, вийшла з справи щодо ухилення від сплати податків. Ця справа була ініційована ще у 2018 році та перейшла з СБУ до Нацполіції. У розслідуванні зазначалося, що протягом періоду з 2016 по 2019 роки група осіб вчиняла податкові правопорушення шляхом незаконного переведення коштів, сприяння у привласненні та легалізації доходів. Зокрема, вказувалася участь ТОВ "Еско-Північ" у цих діях, але пізніше був знятий арешт з його рахунків. Деталі судового процесу, що стосувалися Злочевського, виявилися відкритими лише частково, а сам він, звільнений від кримінальної відповідальності, продовжував свою діяльність, перераховуючи кошти на військові потреби. Також було зазначено, що у 2021 році Злочевський змінив власницькі структури своїх компаній, перейменувавши їх на імена своїх дочок.

Урядова постанова №560, яка стосується надання відстрочок від військової служби, викликала широкі обговорення та критику через відсутність чітких критеріїв для відмови. Брак конкретних підстав у регулюванні цього питання створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам без чітких обгрунтувань, що потенційно може призвести до зловживань та правових проблем.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.