Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій. За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони […]Європейський Союз висловлює наростаюче занепокоєння з приводу діяльності іранських військових аташе, які працюють у різних країнах Європи. В закритих аналітичних документах є підозри, що вони можуть бути пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) і використовують свій дипломатичний статус для дій, що виходять за межі звичайних дипломатичних функцій.
Про це йдеться в доповіді європейських структур безпеки, на яку посилається видання Euractiv. В документі зазначено, що деякі військові аташе, що офіційно представляють Іран в країнах ЄС, можуть насправді виконувати завдання, пов'язані з військовою розвідкою або координацією діяльності КВІР. Ця ситуація надає можливість представникам іранської організації, яка в ЄС вважається терористичною, користуватися перевагами дипломатичного статусу, такими як імунітет та захист від переслідування.
Аналітики, які підготували доповідь, підкреслюють, що наявність таких осіб у дипломатичних представництвах ускладнює роботу європейських спецслужб, оскільки їх діяльність формально захищена міжнародними угодами, незважаючи на підозри в їхньому зв’язку з санкціонованими військовими структурами.
Зокрема, у документі згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех, який викликав особливий інтерес серед аналітиків у зв’язку з присутністю іранських військових представників у регіоні. Також доповідь охоплює ширший геополітичний контекст і зазначає, що ескалація напруженості між Іраном, США та Ізраїлем сприяла зміцненню позицій КВІР в іранській політиці.
Документ описує, як Корпус став ключовим елементом у прийнятті рішень з питань безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану зріс. Особливу увагу приділено командувачу КВІР Ахмаду Вахіді, чиї функції охоплюють координацію дій силових відомств та формування політичних рішень.
Європейські аналітики стурбовані, що присутність дипломатів, пов’язаних з КВІР, може створити загрози для безпеки країн Союзу. Можливі ризики включають операції впливу, розвідувальну діяльність і використання дипломатичних каналів для дій, що виходять за межі офіційної сфери.
Відповідно до вказівок у закритій доповіді, рекомендується запровадження нових санкцій проти осіб, пов’язаних із КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе в країнах ЄС. Крім того, може бути розглянуто питання про висилку цих осіб з території європейських держав, що стане сигналом тиску на Тегеран.
Дискусії щодо статусу іранських дипломатів у Європі тривають вже тривалий час. Деякі експерти вважають, що представники терористичної організації не повинні користуватися дипломатичними привілеями, тоді як інші підкреслюють необхідність дотримання міжнародного права.
Також служби безпеки Німеччини зазначали, що Іран може активізувати свою діяльність у Європі після завершення конфліктів зі США та Ізраїлем, що супроводжується ризиками шпигунства та впливу на діаспори.
Ситуацію ускладнює й активність США, які пропонують винагороду в розмірі до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми КВІР. Вашингтон розглядає це як частину кампанії тиску на іранські структури, які вважаються загрозою міжнародній безпеці.
