Вівторок, 2 Грудня, 2025

Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

Важливі новини

Комунальні підприємства столиці працюватимуть без змін 8 та 9 травня

8-го та 9-го травня всі столичні комунальні підприємства будуть працювати в штатному режимі, без переходу на дистанційну роботу. Відповідне рішення було прийняте мером Києва Віталієм Кличко. Про це повідомляють джерела в КМДА, видання 360ua.news. Нагадаємо, низка шкіл в Україні переходять на дистанційне навчання учнів 8 та 9 травня. Освітяни зазначають, що це необхідно з міркувань безпеки.

Чиновницю КМДА Марину Радову затримали з хабарем у $25 тисяч

Правоохоронці затримали начальницю Управління туризму та промоцій КМДА Марину Радову та директора Бессарабського ринку Миколу Ковальчука на гарячому — під час отримання 25 тисяч доларів хабаря. Про це повідомили в Офісі Генпрокурора та підтвердили джерела «Української правди» у силових структурах. За версією слідства, у 2023 році підприємець орендував комунальне приміщення в межах Бессарабського ринку з […]

Захоплення Курської АЕС може мати негативні наслідки для України – експерти

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ, зазначив, що захоплення атомної станції не є в інтересах України.

“Той, хто захоплює атомну станцію, несе повну відповідальність за ядерну безпеку. І навіщо нам та валіза без ручки?” — сказав Литвинський, підкреслюючи складність і небезпеку управління атомними об’єктами.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає обговорення можливого обміну Курської АЕС на Запорізьку станцію спекуляцією. На його думку, росіяни навряд чи погодяться на обмін, а захоплення станції можуть використати для потужної інформаційної кампанії проти України.

Омельченко зазначив, що навіть теоретичне перехоплення контролю над Курською АЕС матиме значно гірші наслідки для України. “МАГАТЕ може зазначити, що Україна порушила правила безпеки, створюючи небезпечний прецедент і аварійну ситуацію”, — пояснив він.

За сценарію, при якому Україна захоплює Курську АЕС, країна може втратити частину міжнародних союзників. Іван Ступак, військовий експерт і колишній співробітник СБУ, попередив про можливі наслідки: “МАГАТЕ засудить такі дії. Очікується обурення від ООН і ризик втрати частини союзників, що може призвести до зупинки постачання озброєння”.

Ступак також зазначив, що Україна може бути названа “країною ядерним терористом”, що зменшить міжнародну підтримку та ускладнить ситуацію на фронті.

Битва сиріт: Вдова зіткнення зі Сиротою – Правосуддя проти Відмовників

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Вихід S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl знову перенесено

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про новий перенесення розробники повідомили через іронічний трейлер з назвою “Що, знов?”, в якому визнали, що гравці можуть бути розчаровані черговим затриманням. Причиною перенесення є потреба в додатковому часі для виправлення помилок і удосконалення ігрового процесу.

Щоб компенсувати затримку, GSC Game World анонсувала захід S.T.A.L.K.E.R. 2 Developer Deep Dive, що відбудеться 12 серпня. На цьому заході розробники планують поділитися новою інформацією про гру та показати значну частину геймплея.

Це вже п’ятий раз, коли реліз S.T.A.L.K.E.R. 2 переноситься. Спочатку гра мала вийти ще в 2022 році, але була відкладена через ряд факторів, включаючи переміщення студії GSC Game World у Прагу через війну.

У червні журналісти отримали доступ до прев’ю-версії гри і відзначили, що S.T.A.L.K.E.R. 2 зберігає дух оригінальної трилогії. Фанати «Сталкера» зможуть відчути ностальгію та навіть порівняли гру з Red Dead Redemption 2 за її глибиною та деталізацією.

Події гри розгорнуться в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. S.T.A.L.K.E.R. 2 обіцяє поєднання елементів шутера від першої особи, хоррора та імерсивного симулятора. Основний сюжет триватиме близько 40 годин, а також будуть варіативність у проходженні та чотири кінцівки.

Однією з ключових особливостей гри стане просунутий штучний інтелект і вдосконалена система симуляції життя. Персонажі, мутанти і тварини взаємодіятимуть між собою і з оточенням без участі гравця, що зробить ігровий процес ще більш захоплюючим і реалістичним.

Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.

Останні новини