Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Вочевидь, це повністю суперечить ранковим заявам активіста про те, що він нібито мобілізувався до лав ЗСУ.

Наразі О.Лємєнов ховається в лікарні, щоб виграти час до обрання йому запобіжного заходу.

Нагадаємо, О.Лємєнов є журналістом видання «Дзеркало тижня» та одним із засновників антикорупційної організації State Watch.

Як повідомлялося раніше, він перебуває в розшуку Національної поліції і внесений у розділ «Розшук» на сайті Міністерства внутрішніх справ.

Як стало відомо, О.Лємєнову було офіційно вручено підозру в злісному ухиленні від військової служби.

Його вже було затримано в одному з київських ресторанів після тривалого переховування.

За наявною інформацією, тоді його доставили до Білоцерківського ТЦК Київської області, звідки він зник після вручення чергової повістки.

Очолювана героєм антикорупційна організація StateWatch регулярно опиняється в центрі гучних скандалів.

Співзасновник її Гліб Канєвський після тривалого ухилення від військової служби працевлаштувався в Міністерство оборони, у підрозділ, що займається закупівлями.

З його приходом департамент закупівель Міністерства оборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

Українське Міністерство оборони активно розглядає можливість створення посади військового омбудсмена, що відповідатиме за створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців. Міністр оборони України, Рустем Умеров, підкреслює, що такий крок передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей. Очікується, що омбудсмен буде реагувати на конкретні скарги, проводити аналіз ситуацій, виїжджати на місця порушень та здійснювати подальші заходи з відновлення прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, підкреслює важливість цього кроку для захисту прав українських бійців та військовозобов'язаних. Зазначається, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та матиме за завдання розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

Основними порушеннями, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та боротьба з порушеннями гендерної рівності.

Міністерство оборони України також посилається на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття. У контексті ведення війни з Росією, створення такого органу в Україні є актуальним, оскільки він буде спрямований на захист прав та інтересів військових, що беруть участь у захисті країни.

У висновку слід зазначити, що створення посади військового омбудсмена в Україні є важливим кроком у напрямку захисту прав та інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем та скарг у сфері оборони, включаючи надання правової допомоги та проведення розслідувань порушень. Важливо враховувати досвід інших країн, таких як Швеція, і впроваджувати найкращі практики для забезпечення ефективної роботи військового омбудсмена в Україні. Такий крок демонструє здійснення Україною важливих заходів у напрямку підвищення захисту прав людей, які знаходяться на передовій оборони країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Йдеться про важкі колісні бронемашини MRAP, яких Київ отримав 26 штук – з обіцяних до кінця року 400.

Міноборони Німеччини планує поставити решту машин наступного року. Під їхнє виробництво влада ФРН виділила 315 мільйонів євро.

Причина затримки поставок – «несвоєчасний дозвіл США на експорт автомобільних комплектуючих», а також неозвучені проблеми у німецького виробника – компанії Flensburger Fahrzeugbau.