Європарламент запрошує Володимира Зеленського на важливі саміти: що це означає для України?

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області викрили підприємство, яке ухилилося від сплати податків на суму понад 10 мільйонів гривень. За інформацією БЕБ, компанія, що працює у борошномельно-круп’яній сфері, реалізувала партію рису загальною вартістю 57,7 млн грн, проте не внесла цю операцію до податкових декларацій. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав приблизно 9,6 млн грн податкових надходжень, що створює значні фінансові втрати для країни.

Під час розслідування було встановлено, що схема ухилення від оподаткування мала системний характер. Компанія фіксувала продажі на папері, проте реальні фінансові операції не відображалися у звітності. Така практика дозволяла уникати сплати ПДВ та інших податків, що входять до складу державних надходжень. За оцінками експертів, подібні схеми негативно впливають не лише на бюджет, а й на ринкову конкуренцію, створюючи нерівні умови для сумлінних платників податків.

Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.