П’ятниця, 3 Липня, 2026

Європейська авіація на межі колапсу через зростання цін на паливо

Важливі новини

Трамп піддався свисту під час гімну на фіналі NBA: резонансна подія в Нью-Йорку

На фінальному матчі Національної баскетбольної асоціації (NBA) між командами...

Єрмак готує велике інтерв’ю західним ЗМІ, щоб вплинути на мирні переговори

Андрій Єрмак готується дати велике інтерв’ю одному з провідних західних медіа, у якому планує публічно озвучити низку гострих питань, пов’язаних із планом Дональда Трампа та перебігом переговорного процесу. Про це наші джерела повідомили на умовах анонімності. За їхніми словами, керівник Офісу Президента розглядає інтерв’ю як інструмент для формування власного інформаційного порядку денного і спроби вплинути […]

Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

Фахівці з економіки розглядають ситуацію, дійсно, як систематичне створення урядовими чиновниками обставин для наростання інфляції. Підвищення тарифів на енергоресурси, зростання податків та комунальних внесків – ці всі заходи негативно впливають на остаточну вартість виробництва. Внаслідок цього, спостерігається регулярне підвищення цін на товари та послуги, що призводить до загального підвищення рівня інфляції в країні.

Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

“Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

“Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.

Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів. За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за […]

Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.

Європейський авіаційний сектор переживає серйозні труднощі, оскільки енергетична нестабільність, викликана подіями на Близькому Сході, продовжує тиснути на ринок. Лоукост-авіакомпанія Transavia повідомила про скорочення кількості рейсів у травні та червні, приєднавшись до інших перевізників, які також переглядають свої розклади через різке подорожчання авіаційного пального.

Згідно з даними France24, ситуація на ринку пального погіршується на фоні нестабільності в Перській затоці. Конфлікти в регіоні, зокрема обмеження на судноплавство в Ормузькій протоці, що є важливим маршрутом для постачання нафти, стали основними чинниками збільшення цін на гас, який є критично важливим для авіаційної індустрії.

Компанія Transavia пояснила, що скасування рейсів викликане не лише високою вартістю пального, а й труднощами в його постачанні. Вони підкреслили, що ситуація може погіршитися в разі подальшого загострення геополітичної ситуації.

Аналогічні рішення вже прийняли інші бюджетні авіаперевізники, такі як Ryanair та Volotea, які також змушені оптимізувати свої маршрути через нестабільність на паливному ринку. Найбільше ризикують саме лоукости, оскільки їхня бізнес-модель базується на низьких витратах та високій заповнюваності рейсів.

Проблема ускладнюється структурною залежністю Європи від імпорту авіаційного пального. Наприклад, Франція щорічно виробляє близько трьох мільйонів тонн гасу, тоді як споживає близько п’яти мільйонів. Дефіцит у два мільйони тонн покривається імпортом, основна частина якого надходить із Близького Сходу.

Необхідно враховувати, що проблема стосується не лише сирої нафти, але й перероблених продуктів, таких як Jet A-1 — стандартне авіаційне паливо. Країни Перської затоки традиційно є великими постачальниками цих продуктів, і будь-які перебої в регіоні відразу ж впливають на глобальний ринок.

Експерти попереджають, що "енергетичний годинник" для Європи почав відлік ще з середини квітня, коли Міжнародне енергетичне агентство зазначило, що запасів авіапального може вистачити лише на кілька тижнів у разі загострення кризи. Хоча наразі критичного дефіциту не спостерігається, ризики залишаються високими, особливо з наближенням літнього туристичного сезону.

Наступним викликом можуть стати менші регіональні аеропорти, які мають обмежені ресурси та менш гнучку логістику постачань. На даний момент великі аеропорти, такі як Орлі та Шарль-де-Голль у Парижі, забезпечені достатніми запасами для стабільної роботи.

Незважаючи на те, що фізичного дефіциту пального наразі немає, ціни на авіаквитки вже значно зросли, оскільки вартість пального може становити до 40% витрат на переліт. Через конфлікти на Близькому Сході ціни на гас подвоїлися, що змушує авіакомпанії перекладати ці витрати на пасажирів.

Однак деякі перевізники, зокрема Wizz Air, висловлюють оптимізм, вважаючи, що критичного дефіциту пального найближчим часом не буде. Відновлення експорту нафтопродуктів із Китаю може стати додатковим фактором стабілізації.

Проте аналітики попереджають, що навіть якщо ситуація влітку покращиться, нові виклики можуть виникнути восени. Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, це може призвести до нових обмежень у авіасполученні.

Криза вказує на стратегічні слабкості європейської енергетичної системи—недостатню диверсифікацію постачань і скорочення власних переробних потужностей в минулі роки. Це робить континент вразливим до зовнішніх шоків, зокрема геополітичних.

В результаті, ситуація з авіапальним стає не лише економічною проблемою, але й чинником, що впливає на мобільність, туризм і загальну стабільність європейського ринку. Якщо тенденції збережуться, мандрівникам слід бути готовими не лише до підвищення цін на квитки, а й до можливих змін у планах подорожей. Європейська авіація вступає в літо з серйозними викликами, і питання, чи зможе ринок адаптуватися до нових умов, залишається відкритим.

Останні новини