Четвер, 16 Липня, 2026

Європейська федерація водних видів спорту просить відстрочити повернення спортсменів з Росії та Білорусі

Важливі новини

Фірташ втягує банки в пастку: Україна втрачає сотні мільйонів через аудаційну схему олігарха

Фірташ кидає в пастку банки: втрата Україною сотень мільйонів через амбіційну схему олігарха

Державний Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба стикаються з ризиком втратити 800 мільйонів гривень, які боржники з групи Дмитра Фірташа винні їм. Однак найбільш незвичайна частина цієї історії полягає в тому, що завод, який є боржником, декілька років знаходиться під контролем Кремля. Знаходячись під санкціями, Дмитро Фірташ готується "вписати" мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, а процес розпочався з банкрутства "Україніан Кемікал Продактс", колишнього "Кримського Титану", який є частиною Group DF Фірташа. Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року за позовом німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 мільйонів гривень, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов'язання до вересня 2015 року, але кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховного Суду України у листопаді 2023 року. Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 мільярда гривень, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн "Стирол" на суму 4,77 мільярда гривень. Варто відзначити, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися. Окремо слід зазначити ТОВ "Фінкепітал Груп", яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 мільярдів гривень. Цей кредитор також пов'язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв'язки з підприємствами Group DF. Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 мільярдів гривень.

У такому контексті Фірташ, ймовірно, не має наміру повертати борги. У випадку з "Юкрейніан Кемікал Продактс" можна припустити, що жоден з кредиторів не отримає кошти. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не занепокояться через такий результат. Проте для банків, які очікують на повернення боргів, це точно не буде приємним. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 мільйонів гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно "Ощад" вимагав від "Юкрейніан Кемікал Продактс" 624 мільйони гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 мільйонів гривень. Отже, потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 мільйонів гривень. Фірташ протягом останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію "Титанові інвестиції", яка отримала в оренду армянський завод, колишній "Кримський Титан". Пізніше цей завод став філією "Титанових інвестицій". Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році "Юкрейніан Кемікал Продактс" взяла кредит від російського банку на суму 46 мільйонів доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства "Титанових інвестицій" у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що "Юкрейніан Кемікал Продактс" продала всі майнові активи колишнього заводу "Кримський Титан" компанії "Русский титан". Покупець став частиною російського АО "Росхім", яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

• Група Дмитра Фірташа знаходиться в центрі скандального банкрутства компанії "Юкрейніан Кемікал Продактс", яке може призвести до втрати значних сум грошей для кредиторів, зокрема для державних банків та фондів.

• Існує підозра, що Фірташ не має наміру повертати борги, а намагається використати складну схему, щоб уникнути санкцій та зберегти контроль над активами.

• Дії Фірташа вказують на важливість додаткового контролю та регулювання у фінансовій сфері, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

• Відсутність відповідальності перед кредиторами може вразити довгострокову довіру до українського фінансового ринку та стабільності економічної ситуації в країні.

Наталка Денисенко розлучилася з чоловіком і назвала причину

Українська акторка Наталка Денисенко більше не одружена. Як повідомляє Опендатабот, 8 травня 2025 року набуло чинності рішення суду про її офіційне розлучення з актором Андрієм Фединчиком. У позові про розірвання шлюбу, поданому Денисенко, вказано причину — втрата почуттів між подружжям. Сторони не були присутні на засіданні, а суд ухвалив рішення на підставі поданих документів. Історія […]

Мер Ірпеня Олександр Маркушин під підозрою у виведенні 17 млн грн з бюджету

Міський голова Ірпеня Олександр Маркушин став фігурантом кримінального провадження щодо ймовірного виведення з бюджету понад 17 млн грн через зарплатні схеми. Про це повідомляє видання Mistoinform із посиланням на власні джерела. Протягом 2022-2024 років Маркушин організував схему, за якою працівникам виконкому нараховувалися завищені зарплати, частину з яких потім готівкою передавали меру та довіреним йому особам. […]

The post Мер Ірпеня Олександр Маркушин під підозрою у виведенні 17 млн грн з бюджету first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Що за свято сьогодні: народні прикмети, іменинники та традиції 17 серпня

17 серпня у світі відзначають одразу кілька цікавих дат. Найбільшу увагу привертає Всесвітній день чорного кота, започаткований для боротьби з упередженнями щодо цих тварин. Також сьогодні відзначають День картоплі, День секонд-хенду та День заварного крему. Серед відомих іменинників цього дня – математик П’єр Ферма, польський король Ян III Собеський, голлівудські актори Роберт Де Ніро та […]

Визнання необґрунтованими активів колишнього керівника ТЦК та СП: розслідування та наслідки

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досягли важливого юридичного результату в боротьбі з корупцією, домігшись визнання активів, що належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова, необґрунтованими. Підставою для такого рішення стало виявлення фактів прихованого володіння розкішними автомобілями, які формально були оформлені на родичів посадовця, але фактично перебували у його користуванні.

Розслідування встановило, що в період 2022–2023 років теща цього військового чиновника придбала два преміальні автомобілі вартістю понад 3,4 мільйони гривень. Хоча транспортні засоби були офіційно зареєстровані на її ім’я, усіма ними регулярно користувався сам посадовець. Це стало підставою для розслідування, оскільки виникла підозра, що чиновник намагався приховати своє справжнє майно, оформлюючи його на інших осіб.

3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

Європейська федерація водних видів спорту (European Aquatics) звернулася до організації World Aquatics з проханням призупинити повне скасування санкцій для російських і білоруських атлетів. Це рішення стало наслідком оголошення World Aquatics 13 квітня, яке фактично відкрило двері для повернення спортсменів з цих країн до міжнародних змагань без обмежень. Таким чином, режим нейтрального статусу, що існував останні кілька років, може бути скасований.

У своєму зверненні European Aquatics наполягає на відстрочці реалізації цього рішення до 1 вересня. До цього часу атлети з Росії та Білорусі повинні змагатися під нейтральним прапором, без національної ідентифікації. Це відстрочення має на меті узгодження позицій усередині європейського спортивного співтовариства, яке виявилося розділеним після прийняття рішення World Aquatics. Чимало федерацій та спортсменів вважають, що повернення представників агресорів недоречне без гарантій дотримання принципів міжнародного права.

Рішення міжнародної федерації отримало критику з боку українських спортсменів. Зокрема, стрибун у воду Олексій Середа та плавчиня Дарина Зевіна висловили своє обурення можливістю безперешкодного допуску атлетів з Росії та Білорусі, підкреслюючи неприйнятність їхньої участі у світових змаганнях на фоні триваючої війни.

Крім цього, деякі країни зайняли чітку політичну позицію з даного питання. Наприклад, Польща заявила, що не дозволить представникам Росії та Білорусі взяти участь у чемпіонаті Європи з водних видів спорту у 2027 році, навіть якщо міжнародні федерації це дозволять. Це свідчить про готовність країни піти на конфлікт із глобальними спортивними організаціями.

Додатково низка північних країн, зокрема Норвегія, Швеція та Данія, повідомили про відмову приймати міжнародні турніри під егідою World Aquatics, якщо санкції будуть зняті. Це може загрожувати планам щодо міжнародного спортивного календаря.

Нагадаємо, що обмеження для російських та білоруських спортсменів були введені після початку війни в Україні у 2022 році. Багато міжнародних спортивних організацій, включаючи World Aquatics, запровадили проти них санкції, які варіювалися від повного відсторонення до участі лише під нейтральним статусом. Проте у 2023–2025 роках спостерігається тенденція до пом'якшення таких обмежень, і деякі федерації вже повертають атлетів з цих країн, за умови дотримання нейтральності.

European Aquatics намагається знайти компроміс між різними позиціями країн-членів. Відстрочення до 1 вересня може стати можливістю виробити спільну стратегію та уникнути подальшого розколу в європейському спорті, який вже проявляється через загрози бойкотів та скасування змагань.

Експерти зазначають, що ситуація навколо водних видів спорту є частиною ширшої глобальної дискусії про роль спорту під час воєн. Міжнародні федерації декларують політичну нейтральність, але стикаються з тиском від країн та суспільств, які намагаються чітко висловити свою позицію щодо агресії.

На даний момент остаточне рішення щодо пропозиції Європейської федерації водних видів спорту ще не ухвалено, проте питання про допуск російських і білоруських спортсменів залишатиметься надзвичайно конфліктним у міжнародному спорті, впливаючи як на змагання, так і на політичні відносини між країнами.

Останні новини