Європейські союзники прагнуть втримати Трампа від поступок Путіну

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Міністр енергетики України Герман Галушенко розговорився із виданням Bloomberg, розкриваючи можливість підвищення тарифів на електроенергію. За його словами, реальних збитків від останніх російських атак наразі офіційно не оцінено. Проте, на думку Галушенка, ці втрати вже нараховуються мільярдами гривень і можуть продовжувати зростати, навіть до масштабів мільярдів доларів. Він зазначив, що Україна активно шукає можливості для заміни пошкодженого енергетичного обладнання по всьому світу, включаючи сусідні країни, але цей пошук може бути надто складним, особливо без належної протиповітряної оборони.

Галушенко підкреслив, що мета Росії полягає в зруйнуванні економіки України, що може стати ще більш проблематичним, особливо під час піків споживання цього літа. Він зазначив, що уряд буде закликати громадян до максимальної економії електроенергії, але обіцяє, що ситуація не стане настільки критичною, як у минулі роки, коли відбувалися масові відключення електроенергії.

Щодо можливості підвищення тарифів на електроенергію для населення, Галушенко повідомив, що уряд розглядає різні фінансові механізми для забезпечення ремонту енергетичних активів країни. Він зазначив, що після зимових атак у 2023 році ціни на електроенергію для промислових підприємств підвищилися, а зараз ситуація стала ще складнішою через втрати в гідроенергетиці та потребу у планових ремонтах атомних енергоблоків.

Уряд України також планує розширення атомної енергетики, зокрема, будівництво двох нових атомних блоків на Хмельницькій атомній електростанції. За словами чиновників, один з блоків майже готовий до введення в експлуатацію. У липні минулого року болгарські законодавці схвалили план відмови від будівництва атомної електростанції у місті Белене та почали переговори щодо продажу обладнання Україні. Галушенко оцінює, що після завершення будівництва нового атомного блоку Україна зможе додатково отримувати до одного гігавата електроенергії.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Міністр енергетики України Герман Галушенко в інтерв'ю Bloomberg висловив можливість підвищення тарифів на електроенергію через російські атаки та втрати в енергосистемі.

• Збитки від цих атак ще не офіційно оцінені, але вони можуть сягати мільярдів гривень і навіть доларів.

• Уряд шукає шляхи фінансування для ремонту енергетичних об'єктів, включаючи можливість підвищення тарифів на електроенергію.

• Планується розширення атомної енергетики в Україні шляхом будівництва нових атомних блоків.

• Вводження нових атомних блоків може допомогти забезпечити додаткові обсяги електроенергії для країни.

В цілому, стаття підкреслює складність ситуації в енергетичному секторі України через воєнні дії та необхідність шукати шляхи вирішення проблем для забезпечення стабільного енергопостачання.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Приблизно о десятій ранку посадовець зафіксував удар російських військ по Запоріжжю, який влучив у обʼєкт інфраструктури. Спочатку повідомлялося про двох поранених, однак пізніше цифри змінилися. За словами Федорова, внаслідок атаки загинули шестеро людей, ще дев’ятеро отримали поранення. На місці влучання виникла пожежа, і постраждалим терміново надається медична допомога.

Ситуація продовжує загострюватися: станом на 12:10 кількість постраждалих зросла до 16.

Окрім того, військові аналітики повідомляють про підготовку Росії до можливих наступальних дій на Запорізькому напрямку. За даними майора запасу НГУ Олексія Гетьмана, у районі Гуляйполя спостерігається скупчення російських військ та техніки, що свідчить про можливість активізації бойових дій. Військовий експерт Іван Ступак також підтвердив ризик наступу, зазначаючи, що українські Сили оборони, розташовані на Запорізькому напрямку, вже кілька місяців очікують на нові атаки.